На весіллі самий бідний чоловік бере не менше як чотири відра, а коли хоч трохи заможніший, то й десять відер. Обносять водкою – перша пляшка – весільний батько, а зараз же за ним, з другою пляшкою – весільна мате…[26]
Коли постіль готова, вечеря й частування скінчено, дружко каже: «Доволі ми пили й гуляли і добрі мислі мали, може хто й спати хоче? «Старосто, пане старосто!» – «Жалуйтесь». – «Благословіть молодих дітей спать вести!» – «Боже, благослови!» (тричі по тричі). Дружко подає молодій кінець хустки, виводить її з молодим на середину хати, батьки сідають на ослін і благословляють молодих хлібом-сіллю та образом, кажучи: «Йдіть, діти, спочивать; як сей хліб святий і величний, шоб і ви чесні були». Молоді кланяються тричі батькам у ноги, потому по тричі в пояс на три сторони: до стола і до покуття, на право і на ліво; до порога кланяться не треба. Молода бере у батька свій образ, молодий у матері свої паляниці і сіль, свашка бере з покуття шаблю, дружко за хустку в руці молодої веде молодих в комору».[27]
За вечерею молодий питається молодої: «Як наше діло?» На се вона повинна сказати йому правду: чи йти в комору їм, чи повинна признатися. Коли вона признається, то все кінчається гарно, коли ж збреше, то її нагайка не помилує, бо своєю брехнею вона накличе на худобі, на товар гнів божий, і у неї, як у брехливої хазяйки, мусить що-небудь згинути: корова, кінь і т. п.…[28]
Поховально-поминальна обрядовість
Суддею, який розставляв усі крапки над «і», у народних уявленнях була смерть. Саме за тим, як помирала людина, остаточно з’ясовували, якими справами за життя вона займалася – добрими чи лихими. «Яке життя, така й смерть», «Як жив, так умер», «Хто як собі заслужить – так і вмирає» тощо казали в народі. Якщо людина була доброю, мало грішила, то й смерть буде «гарною», «людською», і навпаки – великий грішник помирає тяжко й довго, мучиться, кричить нелюдським голосом, а померти не може.
Вірили, що про наближення смерті сповіщають прикмети. Насамперед це відчувають домашні та дикі тварини, птахи, а саме:
– собака починає вити чи рити яму на подвір’ї або під вікном;
– часто й полохливо іржуть коні;
– курка квокче під час заходу сонця чи кукурікає, як півень;
– півень починає кукурікати в хаті;
– ворона часто сидить на деревах чи будівлях садиби або кружляє над хатою;
– дятел довбе стіну хати чи стукає у вікно;
– кріт риє землю всередині хати (в одному з кутів).
Надгробок-хатка на кладовищі, с. Зелень Дубровицького р-ну Рівненської обл. Фото О. Нагорнюка
Надгробок-камінь на кладовищі, с. Вичівка Зарічненського р-ну Рівненської обл. Фото О. Нагорнюка
Конец