− Ні, бо це мені нецікаво.
− Отож. Ти не цікавишся тим, чого не вмієш, і не вмієш того, чим не цікавишся. А писати ти можеш. Сама можеш перетворювати дійсність. А читаючи інших, ти просто вчишся, і коли в них щось виходить дуже вдало, так, що ти вважаєш за неможливе цього досягти, тоді ти й починаєш заздрити.
− Нащо ви мені це кажете?
− Бо Читач ніколи не заздритиме Письменникові. Його талант у тому, щоб просто читати, просто захоплюватися чужою творчістю, а якщо ти здатна створити щось сама, ти автоматично переходиш із розряду Читачів у розряд Письменників.
Дівчина замислилася. Їй потрібно трохи часу, щоб перетравити почуте, тому вона вирішила придумати собі інше заняття: спробувати уявити, який насправді Матвій.
Лія вже зрозуміла, що в Країні кожен має інакший вигляд, ніж за життя в Реальності; тут кожен такий, яким хотів би себе бачити. Перед нею стояв красивий спортивний юнак, але вона достеменно знала, які насправді хлопці, що полюбляють багато читати. Це зазвичай худі, кволі, бліді створіння у величезних окулярах, завжди розгублені, сором’язливі, їм важко вийти зі свого уявного книжкового світу у світ живих людей із їхніми реальними побутовими проблемами. Певне, таким і був Матвій.
Але хоч як пильно вона в нього вдивлялася, бачила лише гарного, статурного юнака. Може, вона проґавила ту мить прозріння, коли могла б розгледіти його суть. Але ж у решти не проґавила! Вона побачила в Камілі татарку, юнака в Оксентієві й хворого на чуму хлопця в Метрові. Чи це лише гра її уяви?
Ні, Лія впевнена: саме такі й були їхні сутності. Вони це потвердили своєю реакцією. Саме тоді й констатували Ліїну незвичність і дар. Мабуть, ніхто тут не міг бачити своїх друзів справжніми. То чому ж у Матвієві вона нічого не бачить?
Хлопець, певно, перехопив цей пильний погляд, тому мовив:
− Чому ви так на мене дивитеся? Щось здається вам незвичним?
Дівчина вирішила не приховувати своїх думок. Заодно це дало б можливість запитати в Оксентія про природу цього її дару, а також чому він усіх тут так дивує.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.