Таргани. Ю Несбьо. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Ю Несбьо
Издательство:
Серия: Інспектор Харрі Холе
Жанр произведения: Современные детективы
Год издания: 2007
isbn: 978-966-03-6507-0
Скачать книгу
зовнішністю, було не так уже й просто приїхати після війни на військову базу до США?

      – На базі було найпростіше. А от інші американці, які не були у В’єтнамі, але втратили там сина або чоловіка, саме вони ненавиділи нас найдужче. Для них будь-який косоокий був Чарлі.[13]

      Чоловік у костюмі сидів біля обгорілої хатини й курив сигару.

      – А потім ти закінчила Поліцейську академію, стала слідчим у відділі вбивств і поголила голову?

      – Не в такій послідовності. І я не голила голову. Волосся саме випало лише за тиждень, коли мені було сімнадцять. Рідкісна форма алопеції. Зате практично в місцевому кліматі.

      Провівши рукою по голові, вона втомлено усміхнулася. Харрі тільки зараз помітив, що в неї немає ані брів, ані вій, нічого.

      Повз них пропливав інший човен. Він був ущерть навантажений жовтими солом’яними капелюхами, і літня тайка жестами показувала то на капелюхи, то на їхні голови. Крамлі усміхнулася, поштиво відмовляючись від пропозиції, і щось сказала. Але жінка, перш ніж обігнати їх, перегнулася через борт до Харрі й простягнула йому білу квітку. А потім указала на Крамлі й розсміялася.

      – Як буде «дякую» тайською?

      – Кхоуп кхун кхрап, – сказала йому Крамлі.

      – Зрозуміло. Скажи їй це за мене.

      Вони пливли повз храм, ават, що стояв прямо в каналі, так що з його розкритих дверей чутно було спів ченців. Люди сиділи на сходах і, склавши руки, молилися.

      – Про що вони моляться? – запитав він.

      – Не знаю. Про мир. Про любов. Про краще життя, зараз або в майбутньому. Про те, про що просять люди скрізь і всюди.

      – Я не вірю, що Атле Мольнес чекав повію. Думаю, він чекав когось іншого.

      Вони пливли далі, і храм незабаром зник удалині.

      – Кого ж?

      – Гадки не маю.

      – Тоді чому ти так думаєш?

      – У нього були гроші тільки на те, щоб зняти номер, і я просто впевнений, що він не планував купувати секс-послуги. У цьому мотелі він збирався з кимсь зустрітися… За словами Ванга, коли Мольнеса знайшли, двері його номера були не замкнені. Хіба це не дивно? Адже коли зачиняєш подібні двері, замок у них спрацьовує автоматично. Він, мабуть, спеціально натиснув кнопку на ручці, щоб двері не замикалися самі. А вбивці це було просто непотрібно: він або вона, швидше за все, не чекали, що перед ними будуть незамкнені двері. Так чому ж Мольнес це зробив? Більшість людей у подібному місці замкнули б двері, коли б лягали спати, хіба не так?

      Вона похитала головою.

      – Може, він усе-таки ліг спати, але побоявся, що не почує стукоту в двері, коли прийде той, на кого він чекав?

      – Навряд чи. Не було в нього причини залишати двері незамкненими й для цієї Тоні Гардінг, адже вони домовилися, що він спершу подзвонить. Згодна?

      Харрі так захопився, що не помітив, як сильно зсунувся до борту, і весляр крикнув йому, щоб тримався посередині, бо човен перевернеться.

      – Думаю, він хотів приховати, що збирався з кимсь зустрітися. І в цьому сенсі мотель був зручним місцем, оскільки стоїть за містом.


<p>13</p>

Чарлі (Віктор Чарлі) – так американські військовослужбовці називали бійців Південного В’єтнаму.