Ото ткач: нитка рветься, а він в плач.
Ні з губи мови, ні з носа вітру.
Ні швець, ні жнець, ні на дуду грець.
Тобою так запоможешся, як кулаком на воду обіпрешся.
Де не повернеться, золоті верби ростуть.
Де вже нашому теляті та вовка піймати!
Пішов на комара з дрючком, а на вовка з швайкою.
Лучив ворону, попав у корову.
Попав пальцем у небо, аж бомкнуло.
Хату обдирає, та сіни лагодить.
З неба зорі хватає, а під носом не бачить.
Ухопив місяці зубами.
І шити, й варити, і завтра Великдень!
Так добре готує, що й собаки не їдять.
За вкус не берусь, а гаряче буде.
Такий хліб удався – закалець на палець.
Винувата діжа, що не смакує їжа!
Стовкла воду в ступі!
Писав писака, що не розбере й собака.
Минулася котові масниця.
Прийшов по хвилі – вже й миски помили.
По бороді текло, а в рот не попало.
З чим прийшов, з тим пішов.
Пішов по шерсть, а вернувся стрижений.
Ходив три дні, та виходив злидні.
Плив, плив, а при березі втопився.
Хоч плач, не плач, а вийшло – як бач.
Хто кислиці поїв, а в кого оскома.
Б’ють і плакать не дають.
Напасть і на гладкій дорозі здибле.
Од напасті не пропасти.
Така-сяка напасть, а спати не дасть.
Не стало тії курочки, що несла золоті яєчка.
Плюснуло, луснуло та й нема.
Втікав од вовка, а попав на ведмедя.
На жито орали, а й гречки не мали.
Як пішла пішаком, так і прийшла з порожнім мішком.
Як не наївся, то не налижешся.
Виміняв сліпий у глухого дзеркало на цимбали!
Хоч в лоб, хоч по лобові.
Трапилось раз на віку бобове зерно курці і тим удавилась.
Були у кози роги, та стерлися.
Звідки прийшло, туди й пішло.
Що з воза впало, те пропало.
Не так шкода, як невигода.
Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно.
З калюжі в болото.
Три дні ходні, а до обіду празник.
Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся.
Було, та загуло.
І злодія не було, а батька вкрадено.
Ні сіло, ні впало, давай, бабо, сало.
Не мала баба клопоту, то купила порося.
Їжа. Пиття
Голод – великий пан.
Голод і бреше і краде.
Голод на добро не навчить.
Голод не знає ні свата, ні брата.
Голодний горобець залізе і в горнець.
Голодному кожна страва добра.
Голодному не спиться, а хліб сниться.
Доки багатий стухне, бідний з голоду опухне.
Проголодаєшся – хліба дістати догадаєшся.
Водою ситий не будеш.
Повар від запаху ситий.
Сердите не буває сите.
Ситий голодного не розуміє.
Там публіка – сім душ на півбублика.
Чудний бублик: кругом об’їси, а всередині дірка.
Звабиш