Скарбниця народної мудрості. Отсутствует. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Отсутствует
Издательство:
Серия:
Жанр произведения: Иностранные языки
Год издания: 2014
isbn: 966-03-2325-5
Скачать книгу
мене так: хоч рак, та на тарілці.

      Хоч на воді, аби на сковороді.

      Кожна лисиця свій хвостяк хвалить.

      Дай боже нашому теляті вовка з’їсти.

      Кулик невелик, а все-таки птиця.

      Що комар, то й сила.

      З великої хмари малий дощ.

      Синиця море запалила.

      Ото, мама, хвалять нас: чи ви мене, чи я вас.

      Хвали мене, губонько, бо тя роздеру.

      Багато диму – мало тепла.

      Багато галасу даремно.

      Велика гуля на рівному місці.

      Бачили – невидальце з фуркальцем!

      Ти б, метелику, не дуже пишався, сам учора гусінню був!

      Задирай голову настільки, щоб шапка не злетіла.

      Хвальба сорочки не дасть.

      Калина хвалилась, що з медом солодка.

      Нащо пугачеві дзеркало, коди він і так знає, що гарний.

      Заліз черв’як у хрін та й хвалиться, що йому добре.

      Кричала ворона, як вгору летіла, а як вниз, то й опустила крила.

      Чужого не гудь, свого не хвали.

      Добрий товар хвалити не треба.

* * *

      У Сірка очей позичив, та й байдуже!

      Ти йому плюй межи очі, а він каже – дощ іде!

      Куди ти вбрався на стіл з постолами!

      Посади свиню за стіл, вона й ратиці на стіл.

      Кола б свині крила, вона б і небо зрила.

      Не можна в двері – я в кватирку.

      Звабиш калачем – не одженеш і бичем.

      Так просили, так просили та не пускали, а я таки вдерся!

      У кого совісті нема – нема й сорому.

      Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак.

      Язиком – «ось я», а на ділі – свиня.

      Умів украсти, умій і очима лупать!

      З поганої трави не буде доброго сіна.

      Заліз у чужу солому, ще й шелестить!

      Ти йому по-свійськи, він тобі по-свинськи.

      Стид, хоч і не дим, а очі виїсть.

      Голосок дзвенячий, а совість свиняча.

      І свиня літала б – та неба не бачить.

      Не будь тією людиною, що догори щетиною!

      Комусь ніяково, а йому однаково!

      Ти од його спиною, а воно до тебе рилом.

      Подай палець, а за руку я й сам візьму!

      Од свинячого полку не буде толку.

      Не будь тим, що лізе в тин.

      Свинячі очі болота не бояться.

      Яка совість, така й честь.

      Ось де шапка, он де двері!

      Є квас, та не для вас!

      Кому, кому, а куцому – зась!

      Сьогодні не празник, а ти нам не вказник.

      Не літай, вороно, у чужі хороми.

      Заберіть його геть з одежею!

      Куди кінь з копитом, туди й рак в клешнею.

      Коня кують, а жаба і собі лапу підставля.

      Не до тебе п’ють – не кажи «здоров!».

      Твоє не мелеться, то й мішка не підставляй.

      Вона знає, що у нас і в борщі кипить!

      Ще книжки в сумці, а вже хлопці на думці.

* * *

      Скорий поспіх – людям посміх.

      Зробили б спішно, не вийшло б смішно.

      Стук-грюк аби з рук.

      Косо, криво, аби живо.

      Не квапся проти невода рибу ловить.

      Не хапайся поперед батька в пекло.

      Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо.

      Вовка