Закректів старий козак. Час минав, але ні Сашка, ні рибного супу не було. І забубонів, оком одним на всі боки виблискуючи:
– Ах, Сашко… сраку в жменю – і гайда на щось рота роззявляти. А я без юхи. Хоча… Їсти – не срати, можна почекати… Повернеться. Де дінеться? Не пропаде. Вижити там, де степ та воля – козацька доля. І серед каміння не пропадемо… Прийде… Ох, і всиплю йому. Хоча… Такому не всиплеш. Шо ж він все біля воза, а Херсона й не бачив…
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.