БЯНКА. Чому б ні? Адже вакансія – звільнилася.
КАССІО. А ти однак дівчинка з честолюбством.
БЯНКА. Інакше не проб'єшся. Підтримай мене, а я, коли стану Дездемоною, вимагатиму, щоб ти грав ОТЕЛЛО.
КАССІО. Ну, а на твою прихильність я зможу розраховувати?
БЯНКА. (Дуже тепло.) Чи варто говорити про такі дрібниці? Завжди можна домовитися.
Кассіо обіймає Бянку, але в цей момент входять Отелло і ЯГО.
ЯГО. Що нового?
КАССІО. (Відпускаючи Бянку.) Нічого. Що може бути нового?
Входять Емілія і ЛЮДОВІКО.
ЛЮДОВІКО. Ну, всі в зборі? (І, оскільки всі мовчать, продовжує.) Які будуть заяви? Може, хто-небудь хоче у чомусь зізнатись?
Всі мовчать.
Тоді я спитаю інакше: які будуть пропозиції?
ЯГО. Я гадаю так: чого нам самим копирсатися в цій справі? Є компетентні органи, професіонали – нехай вони цим і займуться.
ЛЮДОВІКО. Одним словом: міліцію викликати?
ЯГО. Ну так. По-моєму, нам давно слід було це зробити.
ОТЕЛЛО. І заодно швидку допомогу.
ЯГО. Похопилися – «швидку»…
ЛЮДОВІКО. Є інші пропозиції?
Всі мовчать. Людовіко дістає мобільний телефон.
Хто буде дзвонити?
Пауза.
ЯГО. Ви і дзвоніть. Ви ж у нас головний. (І додає.) Вам і відповідальність нести.
Людовіко опускає телефон.
ЛЮДОВІКО. Чому мені? Причому тут я? Чому, наприклад, не Отелло?
ЯГО. Звоніть, міліція розбереться.
Людовіко знову хоче набрати номер.
КАССІО. Стривайте. У мене пропозиція. Що буде доброго в тім, якщо просто зараз приїде сюди міліція? Нагрянуть слідчі, фотографи, репортери, почнуться питання, допити, протоколи… А що ти робив, а де ти стояв, а чи були у тебе інтимні стосунки з потерпілою… Розгориться скандал. Нам це треба?
ЛЮДОВІКО. Так що – не телефонувати, чи що?
ЯГО. Ні, чому, дзвонити. Але не зараз. Все це, дійсно, можна відкласти до ранку.
ЕМІЛІЯ. А й справді, не потрібно ніякої спішності. Правда, Дездемона відійшла в кращий світ, але це ще не є причиною, щоб ми не відсвяткували прем'єру. Гарували на репетиціях стільки місяців, заслужили на такий успіх, і що ж – навіть не відзначити?
ОТЕЛЛО. Правильно. Наїмося, нап'ємося, а тоді вже хай і приїжджають.
БЯНКА. Маємо ж ми право після такої роботи трішки повеселитися.
КАССІО. Я впевнений, що Дездемона сама схвалила б таке рішення. Врешті-решт, ми святкуємо і її успіх.
ЕМІЛІЯ. Будемо вважати, що в думках вона з нами.
ОТЕЛЛО. Дуже добре! (Піднімається з келихом.) Я пропоную випити за успіх Дездемони!
Усі дружно піднімають келихи.
ЛЮДОВІКО. Стривайте! Як ми пояснимо міліції, що не викликали її одразу?
ЯГО. А нічого пояснювати і не доведеться. Ми спокійно сиділи до ранку і мирно пили. Тільки коли зібралися розходитися, помітили, що вона непорушно лежить в ліжку. Одразу зателефонували. Ось і все.
ЛЮДОВІКО. Ну, якщо так … (Піднімає келих.) За здоров'я Дездемо