Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну. Том Сегев

його місце. Він потребував його підтримки і, досить часто, порад. Пізніше він неодноразово повторював, що впродовж життя мав лише трьох справжніх друзів; імена змінювалися, але Кацнельсон завжди був одним із них.[629][630]

      Кацнельсон теж був політиком, але зі своїм власним шляхом. Його виступи, як звичайно, були надмірно ідеологічними, надто розпливчастими і, що особливо, надто довгими. Понад усе він хотів подобатися. Бен-Ґуріон вірив у владу. Кацнельсон захоплювався політичними здібностями Бен-Ґуріона і загалом підтримував його; на відміну від Бен-Ґуріона, у Кацнельсона було багато друзів. Вони вдвох їздили до Бен Шемен, щоб відвідати молодіжну асамблею. Тоді все ще тривали переговори між «Ахдут га-Авода» і «Га-Поель га-Цаір» щодо створення єдиної партії. Поштовх до об’єднання посилився, коли ревізіоністи та сили середнього класу Четвертої алії зміцнили свої позиції.

      Автомобіль, який віз їх до Бен Шемен, був переповнений. Бен-Ґуріон не знав, як їхати, і водій автомобіля взяв із собою дружину разом із двома доньками. «Коли ми під’їхали до повороту на дорозі, машина не змогла вивернути належним чином, і я побачив, що ми ось-ось впадемо з дороги, – писав він. – Я відчув, як моє дихання зупинилося на мить, ніби хтось мене душив». Коли Бен-Ґуріон опритомнів, він лежав у полі разом з іншими пасажирами, розсіяними навколо нього. Паула і Ренана були в крові. Кацнельсон лежав у канаві. Бен-Ґуріон запитав, як він себе має, а Берл усім своїм виглядом дав зрозуміти, що не може рухатися. «Мабуть, у нього зламані кістки», – подумав Бен-Ґуріон. Він теж був поранений. «Я відчував біль у нозі та голові. З мого чола капала кров. Усі мої речі були в крові», – розповідав він. Їм надали медичну допомогу й відправили додому. Кацнельсон зазнав важких травм і потребував тривалого перебування у лікарні.[631]