143
Аристид (бл. 540—468 до н. е.) – афінський державний діяч; увійшов в історію як зразок чесності й непідкупності.
144
Міна – грецька грошова одиниця.
145
Ергастул – каторжна в'язниця.
146
Епіктет (бл. 50—130) – популярний філософ-стоїк, спершу раб, пізніше вільновідпущеник.
147
Хіба не чула ти про доньку Сеяна… – Елій Сеян, фаворит імператора Тиберія, був звинувачений у змові та страчений (31 p.). Обставини загибелі Сеяна та його дітей повідомляє Тацит («Аннали», V, 9).
148
Пракситель (сер. IV ст. до н. е.) – видатний грецький скульптор.
149
Криптопортик – крита галерея.
150
…де від голоду гриз власні руки Друз. – Друз Юлій Цезар (8—33) – прийомний онук Тиберія; побоюючись суперництва, імператор заморив його голодом у підземеллі Палатинського палацу.
151
…там отруїли його старшого брата… – Старшого брата Друза, Нерона Цезаря (6—30), 29 р. було заслано на острів Понтія (біля узбережжя Лація) й заморено голодом (або отруєно).
152
Гемелл Тиберій (19—37) – онук імператора Тиберія; вбитий за наказом Калігули.
153
Германік Юлій Цезар (15 до н. є. – 19 н. е.) – прийомний син імператора Тиберія та його передбачуваний наступник, здібний полководець; отруєний з відома Тиберія.
154
Дістав (по заслузі)! (Лат.)
155
Весталки – жриці богині Вести, які дали обітницю безшлюбності.
156
Анцій – прибережне місто за 50 км на південь від Рима.
157
Масинісса (бл. 238—149 до н. е.) – нумідійський цар (Нумідія – область на північному узбережжі Африки), спершу противник Рима, потім його союзник у боротьбі з Карфагеном (місто й держава на території сучасного Тунісу).
158
Наблій – різновид арфи.
159
…якщо Сферос Ксенофана круглий… – Ксенофан стверджував, що єдине й тотожне всесвіту божество нагадує кулю (грецьк. «сфера»); це твердження, однак, слід розуміти не буквально, а як філософську аналогію.
160
Меммій Регул Гай – консул 63 р.
161
Хай консули стежать!.. (Лат.)
162
римський мир, римську імперію (лат.).
163
Лемурії – день лемурів (духів померлих); відзначався 9 травня.
164
Присягнись їй навіть Гадесом… – тобто Аїдом (грецьк. Hades), богом смерті та царством мертвих. Таке присягання вважалося непорушним.
165
Лампадарій – раб-факелоносець.