Quo vadis. Генрик Сенкевич. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Генрик Сенкевич
Издательство:
Серия:
Жанр произведения: Классическая проза
Год издания: 0
isbn: 978-966-03-4295-8
Скачать книгу
та рядового селянства.

      83

      Маніпул – бойовий підрозділ римської армії (180—200 осіб), який складався з двох центурій.

      84

      Булла – шийний амулет у вигляді кульки або кружечка (часто золотого), який носили до повноліття діти повноправних громадян.

      85

      Гамадріада – лісове божество, німфа дерева, яка (на відміну від дріади) народжується і вмирає разом із ним.

      86

      Море Архіпелагу – Егейське море.

      87

      Акант – поширена в Середземномор'ї рослина, химерно порізане листя якої стало прототипом архітектурного орнаменту, особливо ж капітелей коринфського ордера.

      88

      Тригліфи – витягнуті по вертикалі плити з поздовжніми жолобками; чергуючись із метопами (горизонтально витягнутими плоскими плитами), утворюють фриз (у доричному ордері) – середню частину перекриття.

      89

      Тимпан – трикутне поле фронтону (верхньої частини торцевого фасаду) без карнизів, які обрамляють його; часто прикрашалося рельєфами та скульптурними зображеннями.

      90

      Кастор і Поллукс – у грецькій міфології т. зв. Діоскури, брати-близнюки, сини Зевса, боги – покровителі воїнів і моряків.

      91

      Веста – в римській міфології богиня – покровителька домашнього вогнища та держави.

      92

      «Юпітеру Найліпшому Найвеличнішому» (лат.).

      93

      Систр – тріскачка типу кастаньєт.

      94

      Самбука – різновид арфи.

      95

      Квірит – повноправний римський громадянин.

      96

      Сери – китайці.

      97

      Оронт – головна ріка Сирії, що впадає в Середземне море проти Антіохії.

      98

      Нарбоннська Галлія – південно-східна частина сучасної Франції поблизу узбережжя Середземного моря.

      99

      Серапіс – синкретичне божество елліністичного Сходу, яке поєднує в собі функції єгипетського Осіріса, грецьких Зевса, Аполлона, Посейдона і Плутона; повелитель стихій природи.

      100

      Ісіда – в єгипетській міфології богиня родючості, води й вітру, покровителька мореплавців. Культ Ісіди, як і культ Серапіса, був вельми популярний у греко-римському світі.

      101

      Кібела – фригійське божество родючості, «Матір богів». Оргіастичний культ Кібели почав поширюватися в Римі з II ст. до н. е.

      102

      Субура – жвавий район Рима (в низині між пагорбами Есквіліном, Квіріналом і Віміналом, на північ від Карин) із однойменною вулицею, багатою на харчевні та кубла розпусти.

      103

      Пандатерія – острів біля узбережжя Кампанії; в імператорські часи – місце заслання.

      104

      Рубеллій Плавт – нащадок Августа по жіночій лінії; Нерон, побоюючись Плавта як можливого претендента на престол, наказав заслати його (59 або 60 p.).

      105

      Мора