Пікі була, поза усілякими сумнівами, найкрутішою лесбійкою у місті. У ті часи я була молодим дівчиськом, яке щойно приїхало до Гельсінкі та ще не мала жодного досвіду з жінками. Пікі була старшою за мене на десять років і вже встигла пізнати столичний світ гомосексуалізму. Вона відвідала кожнісінький гей-бар, що коли-небудь був відчинений, та іноді розливала на барні стійки або ж вміст своєї чарки або ж власну блювоту, а іноді навіть заляпувала кров’ю зі свого розбитого зухвалого носика. Вона полюбляла брати участь у гей-парадах, розважатися вечорами у відомому гей-клубі «Ґамбріні», а її обличчя потрапило на обкладинку журналу «Сета» для сексуальних меншин. Вона знала всіх, а всі знали її. До нашої зустрічі вона переспала із понад пів сотнею жінок, крала машини та продавала наркотики. Її шкіру прикрашали татуювання та пірсинг, а ще вона слухала панк-рок гурти Musta Paraati та Lords of the New Church. Вона носила берці з червоною шнурівкою і курила сигарети Camel. Вона була вдягнена у чоловічу сорочку з червоними підтяжками та короткі штанці. На шиї висіла краватка. Її волосся було таке коротке, що класно лоскотало між стегнами, коли вона… Вона була саме те, що я так довго шукала. Саме така. Із чорними, наче смола, очима. Вона піднімала мене так легко, наче пушинку, та обіймала так міцно, що я тонула в ній все глибше й глибше. Коли ми спали разом, вона любила вдихати мій аромат. Саме тому я завжди забирала волосся, щоб ніщо не заважало їй насолоджуватися запахом моєї шкіри. Окрім того, їй подобалося класти свою руку на мій живіт так, що один палець опинявся у моєму пупку. Тільки тоді вона засинала. Навіть якщо на ній досі були штанці та сорочка. Головне, щоб її носик був біля моєї шиї. Ось так вона могла мене тримати у своїх міцних обіймах до самого ранку. Незважаючи на те, що в кімнаті Пікі незалежно від пори року завжди було відчинене вікно, я ніколи не застуджувалася. Так міцно, оберігаючи, вона мене обіймала. Так міцно й тепло, що я майже танула, хоча назовні завивала хурделиця.
Пікі вже було шістнадцять років, коли вона почала зустрічалася з дівчатами. У її маленькому селі на півночі Фінляндії Пікі мала дівчину, яка була на три роки старшою за неї. І у них був секс у маленькій панк-роковій кімнаті Пікі, серед різноманітних плакатів, платівок та спреїв для волосся. А ще в лісі, парку, школі, їдальні та інших найнеочікуваніших місцях. Ранком подруга відвозила Пікі до школи, а увечері зустрічала її. Щоразу Пікі застрибувала в крутий чорний несамовитий, наче рок-н-рол, автомобіль її дівчини, і вони їхали геть назустріч новим тілесним втіхам. Мені здається, це було неймовірно круто. Та й узагалі, усе, що робила Пікі, було круто! Вона круто змішувала напої та круто насвистувала. Вона влаштовувала круті побачення та допомагала одягти куртку, що також було неймовірно круто. Вона викликала таксі та завжди знаходила вільні місця. Вона вправно робила все, щоб її дівчина зручно почувалася. У гей-барах вона проводила мене повз чергу та знайомила з усіма. На лесбійських вечірках ми повільно танцювали, а вона дихала мені в шию. Це було ідеально.
Мобільний телефон Пікі безперестанку дзвонив.
А в ресторані за її столиком завжди сиділа юрба друзів.
– Що нового, лесбі?
– Нічого особливого.
Мені здалося, що ця жінка є давньою знайомою, однак, хто її знає, Пікі завжди щастило на нові знайомства. Пікі була цілком здатна підчепити дівчину, яка щойно приїхала до столиці з далекої Півночі, та відвести її на гей-вечірку. Або ж познайомитись із друзями якоїсь лесбійської пари, які щойно приїхали з Іматри. Зовсім скоро дівчина з Півночі перейняла стиль Пікі та купляла такі самі штанці та військові черевики в тій самій крамниці. Вона коротко стригла волосся та почала розмовляти в тій самій манері, що і Пікі: повторювала її жарти та вживала прізвиська, які Пікі дала іншим людям. Вона навіть подумувала зробити пірсинг. Для початку в носі. Хоча Пікі мала крутий пірсинг на язиці, але все ж краще розпочати з носу. А язик – іншим разом. Хоча Пікі й переконувала, що проколювати язик зовсім не боляче, однак язик це… язик – це важливе знаряддя дівчини, якій подобаються інші дівчата. На що Пікі усміхалася своєю фірмовою усмішкою. Коли я бачила ту дівчину наступного разу, вона, звичайно, уже мала проколотий язик і гордо вихвалялася Пікі. А Пікі сміялася так, як часто це робила. Своїм сміхом вона ніби казала: «Так, я знаю як саме тебе треба задовільнити.» І в того, хто почув б цей сміх, не виникло б жодного сумніву в цьому.
Щойно ви почули, як говорить співак, то відразу ж розчаруєтеся, тому що його голос втратив усю свою чарівність і став зовсім звичайним. Але краса Пікіного голосу не залежала від того, як саме вона його використовувала. Якщо Пікі хотіла, вона могла зачепити своїм голосом будь-кого: жінку чи чоловіка, собаку чи кішку. Своїм голосом вона була здатна вгамувати буревій і заколисати немовля. Її голос заспокоював, а тривога вщухала, надаючи змогу грудям дихати вільно. Своїм голосом вона була здатна обеззброїти будь-якого неприятеля. Її голос осліплював і зачаровував, навіть коли використовувався для найбруднішої лайки.
Голос Пікі тягнувся, вивертався, крутився, міг раптом стати зовсім чужим, а потім знову повертав свою ніжність. Усі слова, якими зазвичай описували божественні голоси, тут були даремні, оскільки її голос не був ні на що