До повідомлення про депортацію він не розмовляв з ямайським акцентом і не вдавався до ямайського сленгу. Тепер, коли вони змушені повернутися, він послуговується новим словником, наче турист, що вивчає фрази іноземною мовою для подорожі за кордон. «Усе irie, друже», – відповідає він касирам у продуктових крамницях на стандартне запитання «Як справи?». Він каже irie листоноші, який привозить пошту й питає про те саме. Він шкіриться, засунувши руки до кишень і розправивши плечі, й поводиться так, наче світ завалив його більшою купою дарунків, ніж він може прийняти. Уся його поведінка настільки очевидно штучна, що Наташа впевнена – усі бачать його наскрізь. Але це не так. Її тато миттєво піднімає людям настрій, наче його очевидне щастя передається їм.
Наташа вважає, що слова треба використовувати радше як одиниці вимірювання. Метр – це метр та й годі. Словам не можна дозволяти змінювати значення. Хто вирішує, що значення змінилося, і коли? Чи існує проміжок часу, коли слово має обидва значення? Чи час, коли слово не означає взагалі нічого?
Наташа знає: якщо їй доведеться поїхати з Америки, вона втратить усіх своїх друзів, навіть Бев. Звісно, спочатку вони намагатимуться підтримувати зв’язок, але це не буде те саме, що бачитися щодня. Вони не підуть на подвійне побачення, на випускний бал. Не святкуватимуть разом зарахування до університетів і не плакатимуть через відмову. Не буде дурних світлин з випускного. Час спливатиме, і відстань між ними з кожним днем здаватиметься дедалі більшою. Бев житиме в Америці американським життям. Наташа житиме на Ямайці, почуваючись чужинкою у країні, в якій народилася.
Скільки мине часу, перш ніж її друзі забудуть про неї? Скільки часу їй знадобиться, щоб набути ямайського акценту? Скільки часу мине, перш ніж вона забуде, що взагалі колись була в Америці?
Одного дня у майбутньому значення слова irie зміниться і стане просто черговим словом із довгого списку застарілих чи маловживаних. «Усе irie?» – запитає вас хтось з ідеальним американським акцентом. «Усе irie», – відповісте ви, маючи на увазі, що все гаразд, але ви не хочете про це говорити. Ніхто з вас не знатиме про авраамічну чи растафаріанську релігію, чи про ямайський діалект. Це слово взагалі буде позбавлене будь-якої історії.
Деніел
Приємне в тому, щоб мати старшого брата гівнюка-вундеркінда – на тебе не тиснуть. Чарлі завжди був достатньо хорошим, за двох синів. Тепер, зрештою, він не такий ідеальний, і тиснуть на мене.
Ось розмова, яка відбулася 1,3 мільярди (плюс-мінус) разів, відколи він повернувся додому.
Мама. З твоїми оцінками досі все гаразд?
Я. Ага.
Мама. А з біології?
Я. Ага.
Мама. А як із математикою? Ти її не любиш.
Я. Знаю, що не люблю.
Мама. Але з оцінками все гаразд?
Я. Досі «добре».
Мама. Чому ще не «відмінно»?