Але що ж може справді неприємно пахнути? Ми знаємо, що на нашій шкірі знаходять затишок мільярди бактерій. Цей наш маленький зоопарк любить бути захищеним і прихованим, найкраще – при кислих показниках рівня рН. В інтимній ділянці пахучі залози, навпаки, забезпечують дещо менш кислий настрій, тобто середовище тим міцніше, чим воно лужніше. У покритих темрявою ділянках збираються не такі бактерії, як, скажімо, на нашій добре освітленій і сухій шкірі спини.
Цей пахучий відбиток інтимних ділянок романтики залюбки називають ароматом кохання. Але за ранковою гігієною домінують радше неромантики. Адже вони драють себе, натирають милом – роблять усе, щоб не пахло. Але це і є в прямому значенні слова втрачена любов: після кожного миття «старий» аромат знову повертається, адже пахучі залози та бактеріальна флора невтомно постачають поповнення, щоб їхня популяція, яка пройшла децимацію, знову відновила втрачену міць. Коли наша інтимна флора збалансована, тобто коли ми не втручаємося надто часто, коли не натираємо до м’яса нашу промежину лужним милом, руйнуючи життєвий простір для бактерій, то там нічого погано не пахне. Саме тому правило стосується й інтимних ділянок: хто забагато намилюється, той тхне! За такий ефект відповідальні також упрілі прокладки чи синтетична спідня білизна, які працюють подібно до кювеза. Тому краще носити класичні бавовняні труси в дрібний рубчик і використовувати для ділянки геніталій помірні кислі мийні речовини (синтетичні тензиди без ароматизаторів).
Не лише зовнішні інтимні ділянки наділені своїм запахом, пахне й слизова оболонка, до того ж від природи досить ніжно. Якщо ж пахне якось незвично, то це може бути ознакою серйозної проблеми, не обов’язково пов’язаної саме з нестачею гігієни. За таким запахом можуть ховатися захворювання, що передаються статевим шляхом, які часто не мають інших симптомів, крім виділень чи свербежу. Саме тому такі інфекції можна непомітно передавати під час сексу. Мазок, аналіз сечі, а в чоловіка ще й аналіз сперми – важливі засоби діагностики.
Якщо жінки страждають від неприємного запаху з вагіни, то він зазвичай не приходить сам. Приблизно 30 % жінок у фертильному віці знову й знову скаржаться на запах риби, поєднаний із сіруватими виділеннями та без жодних інших ознак якогось класичного захворювання, що передається статевим шляхом. Вони вражені бактеріальним вагінозом. Стан, який може дуже обтяжувати. Він зазвичай з’являється тоді, коли в піхві побувала сперма або ж, навпаки, коли звідти виходила менструальна кров. Обидві