Пригоди Клима Кошового. Продовження. Андрей Кокотюха. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Андрей Кокотюха
Издательство: OMIKO
Серия:
Жанр произведения: Исторические детективы
Год издания: 2019
isbn: 978-617-7463-80-0
Скачать книгу
дозволу, обмежився одним кухлем пива від Кляйна.[32] Знаєте, пане професоре, як чутливо реагують мої підопічні на найменший алкогольний дух.

      – Не заперечую. Сам хотів за перепрошенням пропонувати вам обмежитися, мій друже. Ніхто більше не має заперечень?

      Відповіддю було мовчання. Кивнувши сам собі, Ліщинський знову легенько плеснув у долоні.

      – Основною стравою пропоную карпатську форель. Як кажуть у нас, справжня панська страва. Тут, у цьому закладі, вона завжди свіжа. Але треба замовляти наперед. Бо готується вона з вечора.

      – Звичайна риба? – перепитав Клим.

      – Так, звичайну річкову форель слід перетворити на надзвичайну, – пояснив Ліщинський. – З вечора її чистять від луски та патрають, натирають сіллю та спеціями, перед тим змішавши. Так вона маринується добу. Коли вже час готувати, дно пательні вкладається кільцями моркви й цибулі. Також дається оливкова олія, ще трохи перцю й солі. На таке ось ложе вкладається наша рибина. І головне, шановне панство, – подрібнений шпинат. Тушкується окремо, додається в черевце рибини перед самою готовністю. Начинка.

      – Ви дуже апетитно розповідаєте, пане професоре, – мовила Бася. – Аж закортіло вже скуштувати.

      – Між нами, я гурман. Ну, не те щоб зовсім, але люблю попоїсти.

      – У вас багато однодумців, – вставив Кошовий.

      Ліщинський дзвінком покликав кельнера, зробив замовлення і, щойно той залишив кабінет, повів далі, легко змінивши тему:

      – Дозвольте висловити вам своє захоплення, пане Кошовий. Таки видерли здобич із іклів цих поліцейських акул.

      – Без вашої допомоги нічого б не вдалося, – мовив навзаєм Клим. – А особлива, окрема подяка – панові Мазуру. Записи в його зошиті зіграли вирішальну роль у справі звільнення Лукана.

      – Хіба не те, що він шульга?

      Кошового зовсім не здивувало, звідки Магда знає аж такі подробиці.

      – Ні. Річ у тім, пані Магдо, що формально, наголошую – суто формально – хлопець міг діяти правою рукою. Принаймні, слідчий, наскільки мені відомо, збирався доводити це.

      – Та що він їм зробив! – не стримався Ліщинський.

      – Особисто він – нічого, – відрізав Кошовий. – Будь-хто на місці Луки Різника мав усі шанси загриміти за ґрати. Подібні злочини, тим більше – скоєні за досить короткий час, поліція воліє розкривати швидко.

      – Навіть ігноруючи факти, здатні піддати сумніву провину людини?

      Замість відповісти самому, Клим через стіл глянув на Магду. Перехопивши та витримавши його погляд, вона тихо й твердо проказала:

      – Поліція не ідеальна. Ніхто не ідеальний. Пане Кошовий, ми тут зібралися говорити про вбивства повій?

      – Не я завів розмову, – парирував Клим. – І мета нашого зібрання мені ще не відома.

      – Перепрошую шановне панство, – встряв Ліщинський. – Зустріч я ініціював справді не для того. Зараз усе поясню.

      Саме в цю мить кельнер приніс карафку з наливкою та кухоль. Поки обходив стіл, наливаючи кожному,


<p>32</p>

…одним кухлем пива від Кляйна – пропозиція від пивоварні Яна Кляйна, заснованої 1848 року на Погулянці.