«Солдати моєї старої гвардії!»
Солдати моєї старої гвардії! Я прощаюся з вами. Двадцять років я вів вас дорогою честі і слави. У ці останні дні, як і в наші щасливі часи, ви не переставали бути прикладом вірності і відваги. З такими людьми, як ви, наша справа не пропала б, але війна змінюється іншою, нескінченною, громадянською; для Франції це було б величезним лихом. Я пожертвував нашими з вами інтересами в ім’я батьківщини. Я йду, ви ж, друзі мої, продовжуйте служити Франції; її щастя – єдине, що мене турбує, це все, про що я думаю. Не засмучуйтеся через мене; якщо я готовий жити далі, то тільки, щоб служити вашій славі. Я опишу весь шлях, пройдений разом з вами. Прощайте, діти мої! Я хотів би кожного з вас пригорнути до моїх грудей. Я поцілую ваш прапор.
Я йду, ви ж, друзі мої, продовжуйте служити Франції…
АВРААМ ЛІНКОЛЬН
(1809—1865)
Один з найвидатніших лідерів в історії Сполучених Штатів, Авраам Лінкольн народився 12 лютого 1809 року на фермі в штаті Кентуккі. Політичну кар’єру почав у 1832 році, через два роки був обраний до палати представників штату Іллінойс. 1846 року Лінкольн став членом Конгресу США, після розпаду партії віґів, у лавах якої він перебував, узяв активну участь у створенні Республіканської партії. В 1860 році він був обраний Президентом США, першим від республіканців. Ще до офіційного вступу Лінкольна на посаду, 20 грудня 1860 року Південна Кароліна прийняла так званий «ордонанс про сецесію» 11 , що фактично означав відділення від Сполучених Штатів. Незабаром це зробили ще декілька штатів, які утворили так звану Конфедерацію Південних штатів. 12 квітня 1861 року конфедерати відкрили вогонь по федеральному форту Самтер, а наступного дня захопили його. Це стало початком Громадянської війни в США, що стала протистоянням противників (жителів Півночі) і прихильників (жителів Півдня) рабства. 4 березня 1865 року Авраам Лінкольн удруге склав президентську присягу. Він закликав співгромадян «виявити милосердя до всіх». Однак 14 квітня під час відвідування театру у Вашингтоні фанатик-південець тяжко поранив Лінкольна. Не приходячи до тями, о 7 годині 22 хвилини 15 квітня 1865 року Авраам Лінкольн помер.
Здобуття нових територій, з одного боку, відкривало перед Сполученими Штатами нові перспективи, але з другого – з особливою гостротою оголило застарілу проблему – рабство. Промислово розвинені штати Півночі або взагалі не використовували рабську працю, або заборонили її невдовзі після утворення США. На Півдні ж ситуація була зовсім іншою – жителі Півдня вважали, що їх орієнтована на сільське господарство економіка просто не може функціонувати без цього «особливого інституту».
Незважаючи на те, що Авраам Лінкольн усе своє життя був переконаним противником рабства, він не вимагав негайного