Clavus Domini. Сергій Батурин. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Сергій Батурин
Издательство: Ранок
Серия: Сучасна проза України
Жанр произведения: Современная зарубежная литература
Год издания: 0
isbn: 978-617-09-5388-9
Скачать книгу
закутках спочатку шепти, потім поголоски, чутки, перекази… Те, що в хоромах, де завжди пахло вишуканими парфумами та пахощами, що ними обкурювали приміщення спеціальні служники, тепер непереможно панував важкий мускусний запах немитих чоловічих тіл, що підлоги, ще недавно ідеально чисті, затоптувалися брудними солдатськими чобітьми,– це, звісно, не могло подобатися городянам. Палац, хоч і належав царям, а був гордістю міста. Ну, це ще можна пережити. Але всі знали, що Ірод зібрав у палаці незліченні багатства: гроші, самоцвітне каміння з усього світу, посуд золотий та срібний, тонкої роботи коштовні прикраси. Втаємничені казали: на сотні й сотні талантів17 багатств. Здавалося, сума нечувана, але ні, Сабінові муляли й багатства Ієрушалаїмського храму, що стояв поруч, і він ввів своє вояцтво й туди теж. Юдеям це – велика образа: не місце чужакам у Храмі, це ж не просто святилище, скінія зібрання, це ж Дім Святості18! Там же зберігаються сувої Тори! Та бузувір і далі до храмової казни підбирався. Ну, а Іродовим колишнім челядинцям, священикам та храмовим служителям яка з того радість, яка спонука мовчати про Сабінові оборудки? Одразу згадали, як півстоліття тому римлянин Красс до цурки Храм обібрав, а тепер, виходить, і цьому кортить. А в місті – он скільки вірних: своїх та захожих богомольців! Гніву народному не було межі, люди почали виходити на вулиці, озброєні хто чим, і мій татусь Зерах рушив із ними.

      Спочатку він хотів зробити списа, прив’язавши до жердини величезного ножа, та мати сказала:

      – Чоловіче, не сміши мої сандалії, ти бачив їхні обладунки? Ти що, цим хочеш проштрикнути нагрудник важкого піхотинця?

      Це була така нісенітниця, що в батька аж руки опустилися:

      – Так що, голіруч іти?

      – Чого це голіруч? – здивувалася Шифра.– З метавкою.

      Оце була направду слушна порада: дійсно, яке з тички ратище, а з пекаря – списозброєць? А от мистецтво вражати ціль каменем з пращі в наших краях поширене, й усі чоловіки досить пристойно володіють ним з дитинства. Я й сам хлопчиком захоплювався метанням, аж поки в юності не віддав перевагу лукові й мечу. Що й казати: лук потужніший, б’є значно далі й шкоди ворогові завдає більшої, але коли закінчуються стріли, він стає марною та безпорадною річчю, а снарядів для шпурляння у ворога з пращі при дорозі завжди можна назбирати скільки заманеться.

      Тато зробив пращу, взяв велику міцну сумку для каміння й пішов до Верхнього міста на площу біля Іродового палацу, а там вже народу було – сила-силенна…

      4. ТЕСЛЯ АЛОН

      – Коли я побачив серед повстанців твого батька, людину сумирну та законослухняну, я зрозумів: якщо вже він не стерпів, то це означає, що піднялося все місто,– за десять років по тому розповідав мені, вже підліткові, батьків брат, мій дядько тесля Алон, приїхавши до нас на гостину.– Якби всі разом кинулися на штурм палацу, можливо, щось і вийшло би. А так – що? Два наші загони оточили святилище, а один, до котрого пристали й ми із Зерахом,


<p>17</p>

Талант – найбільша стародавня вагово-грошова одиниця, що використовувалась у Вавилоні, Ассирії, потім у Греції та Єгипті; поділявся на 60 мін. У юдеїв талант становив приблизно 30 кг срібла.

<p>18</p>

Ієрусалимський Храм звався на івриті Бейт а-Мікдаш, тобто Дім Святості.