Спочатку він хотів зробити списа, прив’язавши до жердини величезного ножа, та мати сказала:
– Чоловіче, не сміши мої сандалії, ти бачив їхні обладунки? Ти що, цим хочеш проштрикнути нагрудник важкого піхотинця?
Це була така нісенітниця, що в батька аж руки опустилися:
– Так що, голіруч іти?
– Чого це голіруч? – здивувалася Шифра.– З метавкою.
Оце була направду слушна порада: дійсно, яке з тички ратище, а з пекаря – списозброєць? А от мистецтво вражати ціль каменем з пращі в наших краях поширене, й усі чоловіки досить пристойно володіють ним з дитинства. Я й сам хлопчиком захоплювався метанням, аж поки в юності не віддав перевагу лукові й мечу. Що й казати: лук потужніший, б’є значно далі й шкоди ворогові завдає більшої, але коли закінчуються стріли, він стає марною та безпорадною річчю, а снарядів для шпурляння у ворога з пращі при дорозі завжди можна назбирати скільки заманеться.
Тато зробив пращу, взяв велику міцну сумку для каміння й пішов до Верхнього міста на площу біля Іродового палацу, а там вже народу було – сила-силенна…
4. ТЕСЛЯ АЛОН
– Коли я побачив серед повстанців твого батька, людину сумирну та законослухняну, я зрозумів: якщо вже він не стерпів, то це означає, що піднялося все місто,– за десять років по тому розповідав мені, вже підліткові, батьків брат, мій дядько тесля Алон, приїхавши до нас на гостину.– Якби всі разом кинулися на штурм палацу, можливо, щось і вийшло би. А так – що? Два наші загони оточили святилище, а один, до котрого пристали й ми із Зерахом,