Він іде до друзів. «Нащо вона взагалі тобі потрібна? Може, досить уже страждати? Поживи хоч трохи нормальним життям».
Обидва починають усвідомлювати, що багато їхніх друзів чи подруг розлучені або ж саме розлучаються, а отже, соромитися тут нічого. Пригадую, як мій син якось повернувся з дитсадка й поскаржився, що в усіх його друзів по четверо батьків, а в нього лише двоє.
Ми живемо в епоху одноразових предметів. Той самий принцип почав зачіпати стосунки між людьми. У нас є одноразові тарілки. Одноразові стаканчики. Одноразові підгузки. Усе одноразове. Зламалася пральна машинка? То нащо витрачати гроші чи зусилля на те, щоб її полагодити. Викиньмо її – купити нову буде дешевше. У своєму інтерв’ю для журналу «Піпл» відомий голлівудський актор Чарлі Шин сказав: «Що ви робите, коли ламається автомобіль? Купуєте новий». (Зауважте, він не сказав: «Лагодите його».)
Тієї самої логіки ми зараз дотримуємося у своїх особистих стосунках. Щось пішло не так? У ньому чи в ній немає тієї досконалості, яку хотілося б бачити у своєму партнері? То нащо він/вона нам треба.
Своїх партнерів ми також починаємо сприймати як щось тимчасове; щось, чим можна користуватися доти, доки це приносить бодай якусь користь, а тоді викинути. Наші партнери стають чимось одноразовим, чимось, що можна замінити на щось нове і, можливо, краще.
Досі живлячи ілюзії щодо спроб досягти «невимушеного кохання», ми знову і знову міняємо партнерів і стосунки. Коли щось починає йти не так, ми кидаємо цю справу. Конфлікт перетворюється на нецензурне слово. Його не повинно бути. А отже, молоді люди, які одружуються вдруге чи втретє, стають звичайним явищем, не кажучи вже про знаменитостей й інших відомих людей, які вважають цілком нормальним навіть четвертий чи п’ятий шлюб. Чому? Тому що, як далі це буде видно в книжці, кохання потребує певних зусиль, а сучасна культура постійно зміщує акцент із цих зусиль на збереження комфорту та можливість легкого виходу з ситуації.
Мета цієї книжки полягає в тому, щоб показати: конфлікт – це нормальне явище, що не обов’язково мусить бути руйнівним. У наступних розділах ми намагатимемося показати, як можна спрямувати його у творче русло.
«ВИ СВАРИТЕСЯ?
ПЕВНО, ВИ НЕ ПІДХОДИТЕ ОДНЕ ОДНОМУ»
Щоб ускладнити все ще більше, західна культура сприяє розвитку думки, ніби часті суперечки свідчать про те, що партнери не підходять одне одному. Навіть творець гештальт-терапії Фріц Перлз зазначає: «Я роблю своє, ти робиш своє. Я в цьому світі не для того, щоб відповідати твоїм уявленням, а ти – не для того, щоб відповідати моїм. Я – це я, а ти – це ти. Якщо ми випадково знайдемо одне одного, це буде чудово. Якщо ні – що ж, нічого не вдієш».
Це ще більш підсилює оманливе уявлення про те, що десь там на нас чекає прекрасний принц чи принцеса;