– Про чоловіка завжди згадують в останню чергу, – сказав він. – Але дозвольте мені слідом за моєю дружиною сказати, що ми дуже раді вітати вас тут. Я сподіваюся, ви не жалкуєте, що могло би бути й навпаки.
– Ви не повинні думати, – сказала місіс Бентрі, – що я почуваюся так, ніби мене викинули з мого рідного дому. Цей будинок ніколи не був моїм рідним домом. Я рада-радісінька, що мені вдалося його продати. Доглядати його було неймовірно важко. Я любила свій сад, але будинок завдавав мені щораз більше клопоту. Продавши його, я дістала можливість чудово бавити час, подорожуючи за кордоном та навідуючи своїх одружених дочок та онуків і своїх друзів у всіх куточках світу.
– Дочок, – повторила Марина Ґреґ, – ви маєте дочок і синів?
– Двох синів і двох дочок, – сказала місіс Бентрі, – і вони розкидані по всьому світу. Одне в Кенії, друге – в Південній Африці. Одне неподалік від Техасу, а ще одне, дякувати Богові, в Лондоні.
– Четверо, – сказала Марина Ґреґ. – Четверо – а онуків?
– Дев’ятеро на сьогодні, – сказала місіс Бентрі. – Бути бабусею – велика втіха. Ти вільна від материнських турбот і материнської відповідальності. Ти можеш псувати їх, як тобі заманеться.
Джейсон Рад урвав її.
– Боюся, сонце світить вам у вічі, – сказав він і підійшов до вікна поправити штору. – Ви повинні розповісти нам усе про це чудове село, – сказав він, повертаючись назад.
Він подав їй філіжанку чаю.
– Хочете гарячий млинець, або сандвіч, або тістечко? У нас італійська кухарка, і вона готує дуже смачні тістечка та печиво. Як бачите, ми вже цілком повернулися до традиції англійського полудневого чаювання.
– Чай у вас просто чудовий, – сказала місіс Бентрі, попиваючи запашний трунок.
Марина Ґреґ усміхалася і здавалася задоволеною. Раптове нервове пересмикування пальців, яке Джейсон Рад помітив у неї дві хвилини тому, припинилося. Місіс Бентрі дивилася на актрису з великим захватом. Марина Ґреґ досягла зеніту своєї слави до того, як стали надавати такого великого значення об’єму грудей, талії та клубів. Її ніхто не назвав би «секс-бомбою», «розкішним бюстом» або «незрівнянними клубами». Вона була висока, струнка і гнучка. Форми її обличчя та голови мали щось від тієї краси, яку ми приписуємо Ґреті Ґарбо. У свої фільми вона принесла не тільки секс, а й свою особистість. Несподіваний оберт її голови, погляд глибоких і прегарних очей, легке тремтіння губів – і серце у глядача завмирало, бо він бачив перед собою красу, від