– Ні, ні, ні! Будь ласка, зрозумійте, це важливо, мені призначено зустріч, і від неї залежить… – вона затнулася. Не схоже було, що британець аж надто уважно дослухається. Він був увічливим, однак не більше. Навряд чи його ставлення змінить те, що він дізнається, з ким і на котру заплановано зустріч.
– О котрій вам потрібно бути в Бангкоці?
– О дев’ятій ранку. Тобто ні. – Анна знову мотнула головою. – О дев’ятій зустріч. Я мушу бути раніше. Хоча б на півтори-дві години. Щонайменше на дві.
Чоловік кивнув.
– Отже, сьома ранку. – Він втупився в екран і щось набрав на клавіатурі. – Секунду… Ось: у «Emirates» сьогодні п’ять рейсів до Бангкока. Три відлетіли, два ще попереду. Перший, EK 370, вирушає о 12:45, прибуває до пункту призначення сьогодні о 22:25. Другий, EK 374, вирушає о 22:30. Але цей, схоже, вам не підійде, бо прилітає до Бангкока завтра о восьмій ранку. – Він подивився на Анну та скупо посміхнувся. – На EK 370 є місця. – Театральний позирк на годинник. – Ви ще матимете час пообідати.
Анна спробувала всміхнутися у відповідь і несміливо запитала:
– То ви можете видати мені посадковий талон на цей рейс? Британець знову набув злегка невдоволеного вигляду.
– Так, але… – Він почав здогадуватися, що пасажирка із золотавим волоссям не зовсім розуміє, про що йдеться, – оскільки це рейс «Emirates», вам треба заплатити за квиток.
В Анниному животі розверзлася прірва.
– Але я вже заплатила!
Серце стало холодним, як шматок металу. Анна намагалася уявити щось хороше – вечірні прогулянки Лебединкою20 під руку з чоловіком; її син, який виходить із таксі, приїхавши у свою першу відпустку; остання, ще до війни, сімейна вечеря в скай-барі «Manhattan», з вікон якого відкривався чаруючий огляд Рівного, – проте серце несамовито витанцьовувало, наповнюючи кров страхом.
– Так, – кивнув британець, – але ви не встигли на рейс ALR 114.
– Ви не розумієте, – прошепотіла Анна.
– Повірте, я вас розумію. Але, будь ласка, зрозумійте й ви мене: ви запізнилися на рейс не з вини «Altair Air», отже, вартість квитка вам не відшкодують. У них є вільні місця на завтрашній рейс, і я просто зараз можу вас на нього зареєструвати. Вас це не влаштовує, тож я спробував пошукати інші варіанти, тобто рейси інших компаній, які вчасно доправлять вас до Бангкока. Є варіант із «Emirates», але, вочевидь, «Emirates» не зобов’язана опікуватися пасажирами «Altair Air», тому, якщо хочете летіти, ви мусите купити квиток.
Анна стояла з таким виглядом, наче її пригинало до землі невидимою зливою.
– Скільки?
– Дві тисячі п’ятсот вісімдесят п’ять дирхемів.
– А можна… – Серце стягував зашморг, кожен удар відлунював болем у голові.
– У доларах? Євро?
– У доларах, будь ласка.
Усі звуки довкола неначе зав’язли у повітрі.
– Сімсот чотири долари, пані.
В Анни затряслася нижня губа.
– Я не можу собі це дозволити, – прошелестів її голос.
– У вас немає грошей?
Її