– Гаразд.
– Зроби це швидше, поки не розпочалася веремія.
– Слухаюсь, сер. – Його настанови, нехай навіть проголошувані з найкращих спонукань, явно її дратували. – Тільки розберися, що там з моєю божевільною. – Вона змусила себе усміхнутися. – Я завжди можу поживитися в коморі речових доказів. У нас там гори маленьких білих пігулок.
Йому таке не спадало на думку.
– Це важливо мати на увазі.
Вона відсторонилася.
– Я пожартувала, Клінте.
– Я не кажу, щоб ти експериментувала з чимось. Я просто кажу, що… – він склав докупи долоні, – що це лише треба мати на увазі. Ми не знаємо, до чого це все призведе.
Вона з сумнівом подивилась на нього й відчинила двері крузера.
– Якщо говоритимеш із Джаредом раніше за мене, скажи йому, що я намагатимуся приїхати додому на вечерю, проте шанси хисткі, майже нульові.
Лайла сіла в машину і, переш ніж вона встигла підняти вікно, щоб сповна скористатися роботою кондиціонера, Клінт, не зважаючи на присутність Ріда Берровза і на ту раптову, неймовірну кризу, на можливості якої наголошували новини, ледь не стрелив запитанням. Запитанням, яке, на його думку, чоловіки повторюють тисячоліттями: «Де ти була вночі?» Натомість він промовив, і на мить відчув себе розумником:
– Гей, любонько, не забула про Гостинно-Гірську? Вона, може, й досі заблокована. Не намагайтеся скоротити собі дорогу.
Лайла не змінилася на обличчі, просто кивнула: угу, гаразд, махнула на прощання рукою і завернула крузер до подвійних воріт між в’язницею й автотрасою.
Він повернувся назад якраз вчасно, щоб побачити, як Євку «ви не змогли б навіть вимовити мого справжнього імені» фотографують для її тюремної ідентифікаційної картки. А потім Дон Пітерз скинув їй на руки постільну білизну.
– Як на мене, у тебе обдовбаний вигляд, любонько. Дивись, не обригай простирадла.
Гікс гостро глянув на нього, але утримав свій занімілий від новокаїну рот закритим. Клінт, якому вже навіки досить було цього офіцера Пітерза, не стерпів:
– Припиніть лайно патякати.
Пітерз крутнув головою, озирнувшись.
– Не наказуйте мені…
– Я можу подати рапорт щодо цього інциденту, якщо ви бажаєте, – сказав Клінт. – Неадекватне зауваження. Неспровоковане. На ваш вибір.
Пітерз в’ївся в нього очима, але тільки запитав:
– Оскільки ви опікуєтеся цією, куди її селити?
– А-10.
– Ходімо, утримувана, – сказав Пітерз. – Камера у вас м’якенька. Пощастило.
Клінт спостерігав, як вони пішли, Євка з повними руками постільної білизни, Пітерз майже впритул слідом за нею. Він дивився, чи не торкатиметься її Пітерз, але, звісно ж, той цього не робив. Він знав, що Клінт має його на оці.
3
Звичайно, Лайла бувала такою втомленою й до цього, але не пам’ятала, коли саме. Натомість пам’ятними залишалися – заради Бога милостивого, ще з уроків здоров’я у старшій школі – негативні наслідки тривалого часу без сну: уповільнені рефлекси, неадекватне