Невдовзі по тому, як Євку привезли під конвоєм у темницю, прибув і заступник директорки Лоренс «Лор» Гікс. Директорка Котс залишила Гіксу опрацювання паперів новоприбулої, а сама почала телефонувати, прагнучи настанов від Бюро виправних закладів і надзвонюючи по списку всім, хто не був зараз у наряді.
Як виявилося, там мало чого було опрацьовувати. Євка сиділа з руками, прикутими до стола, в кімнаті допитів, досі одягнена (на той момент) в казенні лахи, які їй видали Лайла і Лінні Марс. Хоча обличчя мала побите після кількох зіткнень з перегородкою в Лайлиному крузері, очі і настрій у неї лишалися недоречно веселими. На запитання про її поточну адресу, родину і медичну історію вона реагувала мовчанкою. Коли спитали про прізвище, вона сказала:
– Я за це думала. Ну, скажімо, Блек. Блек годиться. Не маю нічого проти Доу, що означає олениця, самка, але Блек, чорна, здається кращим прізвищем для темних часів. Звіть мене Євкою Блек.
– То це не справжнє ваше прізвище?
Нещодавно від дантиста, Гікс говорив ротом, все ще затужавілим після новокаїну.
– Ви не змогли б навіть вимовити мого справжнього імені. Імен.
– Та все ж таки назвіть мені його, – запропонував Гікс.
Євка тільки поглянула на нього тими своїми веселими очима.
– Якого ви віку? – спробував Гікс.
Ось тут життєрадісність жінки зів’яла до того, що здалося Клінту зажурою.
– Нема в мене віку, – промовила вона, та тут же й підморгнула заступникові директорки, немов вибачаючись за таку пафосність.
Заговорив Клінт. Пізніше буде час для повноцінного сеансу, але, попри все те, що наразі відбувалося в світі, його підбивало нетерпіння.
– Євко, ви усвідомлюєте, чому ви тут?
– Щоби пізнати Бога, любити Бога, служити Богу, – відповіла Євка.
А потім, наскільки дозволяв ланцюг, вона звела вгору руки в кайданках, демонстративно перехрестилася і розсміялась. Більше вона не сказала нічого.
Клінт пішов до свого кабінету, де, як сказала Лайла, вона на нього чекатиме.
Там він побачив, що вона говорить у свій наплічний мікрофон. Вимкнувшись, Лайла сказала:
– Я мушу їхати. Дякую, що прийняли її.
– Я тебе проведу.
– Не хочеш зайнятися своєю пацієнткою?
Лайла вже вирушила коридором до внутрішніх головних дверей з піднятим угору обличчям, щоб офіцер Міллі Олсон на моніторах могла бачити, що вона повноправна громадянка – фактично Джоан Закон