Рисунок 4б ілюструє подвійну транзакцію. У цьому випадку є два несхожі рівні – нижній, психологічний або прихований, рівень відрізняється від верхнього – соціального або відкритого. Вивчення діаграм покаже, що можливі 812 або 6561 різний тип подвійних транзакцій12.Якщо ми віднімемо від цього числа ті випадки, коли соціальний та психологічний рівні дублюють один одного (що насправді можливе у 81 типі простих транзакцій), то виявиться, що фактично існує 6480 типів подвійних транзакцій. Знову ж таки на щастя, лише 6 серед них є аж такими поширеними, що мають значення у клінічній практиці та повсякденному житті13.
Рисунок 4а
Рисунок 4б
Читач може запитати, чому в цьому розділі так багато чисел. Є три причини: 1) з погляду Дитини – причина в тому, що безліч людей полюбляють працювати з числами; 2) з позиції Дорослого – це намагання продемонструвати, що транзакційний аналіз є точнішим за більшість соціальних і психологічних теорій; 3) з точки зору Батька – треба показати, що хоча він і є настільки достеменним, але не обмежує людей. Наприклад, якщо ми досліджуємо лише три транзакції і щоразу маємо вибір між 6597 різновидами, то можемо проводити ці транзакції у 65973 способів. Це дає близько 300 мільярдів різних способів структурувати наші три види взаємодії. І це точно дає нам увесь той простір, який потрібен, щоб проявити свою індивідуальність. Це означає, що все населення світу могло б розділитися на пари, і кожна з них мала б по три взаємодії 200 разів поспіль, і жодна пара не дублювала б іншу й не повторювала того, що вже робила раніше. Оскільки більшість людей щодня залучені в сотнях або тисячах транзакцій, кожна особа має у своєму розпорядженні трильйони комбінацій. Навіть якщо відчуває відразу до 5000 з 6597 можливих типів транзакцій і ніколи в них не вступає, у неї все одно залишається широкий простір для маневру і їй не треба робити свою поведінку стереотипною, якщо сама цього не захоче. Якщо ж вона чинить так, як більшість людей, то не з вини транзакційного аналізу, а через інші впливи, які є головною темою нашого видання.
Оскільки ця система навзагал у всіх галузях називається транзакційним аналізом, то викладене дослідження простих типів транзакцій можна назвати власне транзакційним аналізом, який є другим ступенем після структурного. Власне транзакційний аналіз строго визначає систему взагалі, що є принципово важливим для тих, хто знається на науковій методології. Транзакція, що складається з єдиного стимулу та єдиної відповіді, вербальної або невербальної, становить одиницю соціальної дії. Вона називається транзакцією тому, що кожна сторона щось від неї отримує і саме тому бере в ній участь14.