29
Це може статися, коли мати не має власного сина, щоб зіграти роль Іокасти, а батько не має доньки.
30
Denenberg, V. H. and Whimby, A. E.: ’Behavior of Adult Rats is Modified by the Experiences Their Mothers Had as Infants,’ Science 142:1192— 1193, November 29, 1963.
31
Бібліографія щодо історичного аспекту розвитку уявлень про сценарій містить такі джерела:
Adler, A. ’Individual Psychology’ in The World of Psychology, ed. G. B. Levitas, George Braziller, New York, 1963.
Campbell, J. The Hero With A Thousand Faces. Pantheon Books, New York, 1949.
Erikson, E. Childhood and Society. W. W. Norton & Company, New York, 1950.
Freud, S. Beyond the Pleasure Principle. International Psychoanalytical Press, London, 1922.
Glover, E. The Technique of Psycho-Analysis. International Universities Press, New York, 1955.
Jung, C. G. Psychological Types. Harcourt, Brace & Company, New York, 1946.
Rank, O. The Myth of the Birth of the Hero. Nervous and Mental Disease Monographs, New York, 1910.
32
См. прим. 31
33
См. прим. 31
34
Уперше використано в цьому значенні К. М. Штайнером (Transactional Analysis Bulletin 5:133, April 1966).
35
Panchatantra, trans. A. W. Ryder. University of Chicago Press, 1925, p. 237. Хоча такі казки датують 200 р. до н. е., цю версію взято з рукопису 1199 року, ймовірно, з єврейської Біблії. П’ятитомний оригінал утрачено, але більшість казок повторюються в чотиритомному середньовічному виданні «Гітопадеша». Деякі фахівці датують санскритський оригінал 300 роком н. е.
36
Witt, P. N. and Reed, C. F. ’Spider-Web Building,’ Science 149:1190—1197, September 10, 1965.
37
Lorenz, K. Z. King Solomon’s Ring. Thomas Y. Crowell Company, New York, 1933.
38
Bateson, G. ’The Message “This is Play”’. In Group Processes: Transactions of the Second Conference. (Bertram Schaffner, ed.) Josiah Macy, Jr. Foundation, New York, 1956.
39
Zuckerman, S. Functional Afinities of Man, Monkeys, and Apes. Harcourt Brace & Company, New York, 1933.
40
Кожен (нім.).
41
Simons, E. L. ’Some Fallacies in the Study of Hominid Phylogeny.’ Science 141: 879—889, September 6, 1963.
42
Порівняйте з: Freud, S. Moses and Monotheism, Alfred A. Knopf, New York, 1939.
У цьому випадку йдеться про вплив сценарію Ехнатона на сценарій Мойсея. Якщо говорити сценарною мовою, відстань у часі робить Ехнатона евгемером або «прабатьком» усіх ізраїльтян і їхній сценарій повторює його: його храми були зруйновані, а його послідовників переслідували чи вбивали. Сучасні ізраїльтяни мають правильну антитезу до цього сценарію, тобто використовують потрібне озброєння задля уникнення трагічного кінця. Іншим ім’ям Аменхотепага-Уа (крім Ехнатона) було Нефер-Хеперу-Ра Уен-Ра, ці ієрогліфи перекладаються приблизно як «Візьми свою лютню та скарабея і насолоджуйся сонцем», тоді як згідно з картушем Ехнатона він обміняв ці речі на корж і перо (рядковий символ № 12 та «дерева й рослини» № 33 у класифікації ієрогліфів Гольцгаузена). Хай там як, це схоже на сучасну зміну сценарію у стилі хіпі: люди з гітарами сумують за коржиком, натомість люди з коржем перетворюють його на гітару.
43
Jones, E. ’The Phantasy of the Reversal of Generations.’ Papers on Psycho-Analysis, Fifth edition. Beacon Press, Boston, 1961. Тут Джонс описує «комплекс діда» – бажання дітей стати батьками власних батьків, що ґрунтується на переконанні, ніби якщо вони ростимуть більшими, то їхні батьки зменшуватимуться.
44
Abraham, K. ’Some remarks on the role of grandparents in the psychology of neuroses.’ Clinical Papers and Essays on Psycho-Analysis. Basic Books, New York, 1955. Абрагам описує тут саме те, що називається «сценарною фантазією», коли хлопчик планує своє життя на казковому рівні.
45
Erikson, E. Childhood and Society. Loc. cit.