з-під вантажної платформи. Її тріскуча блискавка попливла в бік Ясмін. Пела двома руками схопила гострокутний шматок відбивача і стала з ним на шляху блискавки, немов зі щитом. Ясмін щось крикнула, але Пела не зрозуміла, що саме. В цю мить промінь прожектора освітив велику адельму, почулось сичання плагану10, хижак нагло почорнів і розсипався на порох та дим. «Військові! Ми врятовані!» – полегшено зітхнула Пела. Блискавка припинила тріщати, огорнулась пласкими червонуватими кільцями, наче маленька модель Сатурну, вдарилась у керамічну поверхню «щита», й це було останнє, що запам’ятала Пела. Перед її очима спалахнуло болісне сяйво, тіло немов щезло, а потім настала темрява, котра була чомусь не чорною, а темно-коричневою.

ПЛАНЕТА АВРЕЛІЯ

Витяг із сімнадцятого арпікранського видання довідника «Населені планети»

      Аврелія (6КА81:4) – четверта планета зоряної системи зірки Мійтри (давній індекс HD168443). Маса 1,43 земної, орбітальний період 702 стандартні доби, ексцентриситет 0,08, діаметр 19 457 км, сила тяжіння на поверхні 1,35 земної, кут нахилу екватора до лінії орбіти – 9 градусів, період обертання навколо осі – 33 стандартних години. Планета має супутник Ваал, правильної сферичної форми діаметром 1100 км […]

      Єдина за межами Землі планета, атмосфера якої придатна для дихання землян (співвідношення кисню, азоту та аргону тотожні земним до десятих долей процента). Планета була знайдена земними астрономами у середині ХХІ століття. Тоді ж вона отримала свою назву. Історики розійшлися у поглядах на її походження. Більшість вважає, що планету було названо саме так завдяки латинському виразу «sub auras» (під відкритим небом). Меншість пов’язує назву планети з «aureolus» – «золота, зроблена із золота». Поети називають Аврелію «Золотою Планетою». В кінці ХХІ ст. оператори місячних телескопів повідомили землянам, що атмосфера четвертої планети в системі Мійтри азотно-киснева, а водяні океани вкривають 66% її поверхні. Придатність планети для колонізації була остаточно підтверджена автоматичним зондом «Улугбек», який був виведений на орбіту планети у 2158 році. Після тривалих дискусій земні політики прийняли рішення, що Аврелія має стати пріоритетною ціллю у програмі колонізації світів за межами Сонячної системи. Офіційно особлива самоврядна колонія Аврелія була заснована у 2194 році, коли з космічного корабля «Лю Ян» (капітан Ідо Нагімі) на Плато Авенджер була висаджена перша група колоністів. Перші сто п’ятдесят років існування колонії (піонерська доба) пройшли у важкій праці з трансформації біосфери планети для безпечного життя землян. В проект перетворення планети на нову батьківщину людства земляни вклали безпрецедентні за всю історію освоєння космосу інвестиції. У середині ХХІІІ ст. майже третина асигнувань на колонізацію космосу призначалась для підтримки трансформаційних робіт на Аврелії. Масштаби колонізації не мали прецедентів і вимагали участі найкращих фахівців та застосування найновіших технологій. Зокрема, транспортна

Скачать книгу