Хюґе являє собою основний показник, що визначає данські соціальні взаємодії: «Любий, як гадаєш, наші гості захюґились одне з одним?» (Це форма минулого часу від дієслова «хюґе» – навіть не намагайтеся таке вимовити.)
Що кілька тижнів ми з приятелями збираємося, щоб пограти в покер. У нас досить інтернаціональний склад: є люди з Мексики, зі США, з Туреччини, з Франції, з Англії, з Індії та Данії. За роки ми вже розмовляли про все – від жінок і аж до того, як оптимізувати гармату, що стріляє помаранчами. Оскільки національний склад нашого товариства є розмаїтим, ми завжди говоримо англійською. Проте є данське слово, яке постійно звучить за нашим покерним столом. Так, ви правильно здогадалися. Зокрема, часто його вживає Денні з Мексики, коли програє багато: «Ох, та байдуже, я все одно тут головним чином заради хюґе».
Хюґе-чинник є не тільки основним показником, що визначає наші соціальні взаємодії, це також ключовий інструмент продажу для кафе та ресторанів. Загугліть «прекрасний ресторан» данською, і пошуковик видасть вам понад 7000 результатів. Загугліть «якісний ресторан» – 9600 опцій. А 30 600 результатів запропонує вам Гугл, якщо ви шукатимете «дешевий ресторан». «Хюґний ресторан» відобразиться в Гуглі 88 900 разів. Як завважують путівники Lonely Planet: «Данці одержимі затишком. Усі до одного. Навіть найбрутальніший байкер у косусі порадить вам бар, спираючись на його хюґе-чинник».
Це означає, що все, що ви вчили про маркетинг, виявилося хибним. Ціна, продукт, місце і промо можуть у зад мене поцілувати. Усе вирішує «хюґе». Я живу в Копенгагені. Кав’ярень тут дуже багато, одна є просто через дорогу від мене. Кава в них огидна. Вона на смак як риба (так, я теж здивувався) і коштує 5 євро. Однак я все одно туди часом ходжу: там є камін, це так хюґно.
Каміни є не тільки в Данії. Не лише в Данії є свічки, затишні компанії друзів, не тільки в Данії негожої ночі можна загорнутися в плед на підвіконні і випити чаю. Данці, втім, наполягають що хюґе – явище винятково данське. Третина данців заперечує, що це слово може бути адекватно перекладене на інші мови, і вірить, що хюґе практикують лише в Данії.
Я з цим не погоджуюся. Данці не єдині, хто може пізнати хюґе й насолоджуватися ним, і в інших мовах також є слова на позначення схожого явища. Голландці називають це gezelligheid, а німці Gemütli-chkeit – відчуття задоволення від гарної їжі та приємної компанії. Канадці кажуть про hominess – домашність. Так, іще багато мов мають схожі іменники та прикметники, але данці, здається, єдині, хто зробив з хюґе дієслово: «Чому б тобі не завітати сьогодні ввечері в гості й не похюґитися з нами?» У цьому ми, може, і справді унікальні.
Винятково данським також є те, як багато ми говоримо про хюґе, зосереджуємося на ньому й визначаємо його як чільну рису нашої культурної ідентичності та елемент, наявний у нашій ДНК. Іншими словами, хюґе для нас являє собою те саме, що для американців свобода, для німців – ретельність, а для британців – тверда лінія