44
Небесна Ткаля – персонаж легенди про Ткалю й Волопаса (про зірок Вега й Альтаїр), які живуть розділені Небесною рікою (Чумацьким Шляхом) і зустрічаються один раз щороку на мості, створеному зграями сорок.
45
Слова з народної пісні у стилі «сайбара»: «Біля джерела в Асука / Я радо б відпочив / Гей-гей! / І тінь там густа / І вода прохолодна / І трава для коня соковита».
46
Один з двох ладів японської класичної музики, що приблизно відповідає мінорному ладу західноєвропейської музики.
47
Тринадцятиструнний щипковий інструмент, завезений з Китаю.
48
Одна з шести основних тональностей японської класичної музики.
49
У своєму вірші під гвоздикою (в оригіналі – «надесіко») жінка розуміє свою дочку. У свою чергу То-но цюдзьо у своєму вірші вводить іншу назву гвоздики – «токонацу» («вічне літо»), натякаючи на любовне ложе, оскільки «токо» означає не тільки «вічне», але й «ложе», а «нацу» – «літо».
50
Слова з вірша: «Думав, що ніколи / Навіть пил / Не впаде на гвоздику – / Ложе, де ми колись / З коханою лежали» («Кокінвакасю», 167).
51
Богиня щастя, відома своєю красою.
52
Цитата з одного вірша Бо Цзюйі, в якому вихваляється перевага одруження з бідною дівчиною.
53
Як правило, чоловіки писали ієрогліфами, а жінки – літерами «кана», створеними внаслідок спрощення деяких ієрогліфів.
54
Цей вірш створений за мотивами танки: «Мабуть, / Під вечір милий завітає: / Заздалегідь / Маленький павучок / Для нього пастку з павутин сплітає» («Збірка старих і нових японських пісень», 1110). За давнім повір’ям, павук був провісником зустрічі з коханим.
55
Йдеться про класичні твори, призначені для освіти чоловіків: «Історичні записки» Сима Цяня, «Історія ранньої династії Хань» Бань Ґу, «Історія пізньої династії Хань»; «Книга пісень», «Книга документів», «Книга змін», «Весни й осені», «Книга ритуалів».
56
Цього дня придворні обмінювалися мішечками «кусудама» з пахощами лепехи та полину, а також проводилися змагання у стрільбі з лука.
57
Одне з восьми небесних божеств, які, спускаючись на землю, пересувалися, змінюючи напрям через кожних п’ять днів. Рухатися людині в такому напрямі вважалося небезпечним.
58
Слова з народної пісні «Коштовний глечик», в якій ідеться про те, що господар поставив перед гостями глечик з вином, а сам побіг шукати закуску на березі – їстівні водорості.
59
Йдеться про Уцусемі, другу дружину Ійо-но суке.
60
«Вранішнє лице» (оригінальна назва – «асаґао») – іпомея, що цвіте рожевим і блакитним кольором, розпускаючись зранку і в’янучи надвечір.
61
Слова з народної пісні «Мій дім» у стилі «сайбара»: «Повішено завіси й штори, / Тож прийди, благородний юначе, / Станеш зятем моїм. / Чим пригостити тебе? / Може, вушком морським, трубачем? / Чи морським їжаком?»