Він похитав головою та сказав дуже твердо:
– Ви не божевільна, не скажена чи психована… Всі ці слова ми застосовуємо, щоб говорити про людей, які настільки віддалені від реальності, що не можуть нормально жити, або становлять таку небезпеку для самих себе чи інших, що їх потрібно поміщати в спеціальні установи.
– Тоді що зі мною?
– У вас те, що раніше називали неврозом. Та зараз ми, професіонали, усвідомлюємо, що тут все набагато серйозніше. Категорія, яку зараз називають «дисоціативними розладами», враховує амнезію, стан фуги,[37] сомнамбулізм та стан, який нещодавно набув значного розголосу, а саме – множинна особистість.
Саллі кивнула.
– У мене буває амнезія, це правда. Мене можна вилікувати?
Роджер підвівся та підійшов до стола:
– Думаю, що так. Але першим кроком у цьому напрямі має бути сприйняття вашого стану. Спочатку розумом, а потім також і емоціями. Ви повинні повірити, відчути та усвідомити всім своїм буттям, ким ви є. Тільки так ми зможемо щось змінити.
Вона знала, що він намагається щось їй сказати.
– Ви маєте на увазі, що це не просто амнезія?
Доктор Еш кивнув.
– Не та інша… не множинна…
Він заспокійливо поклав їй руки на плечі.
– Я вважаю, що саме з цим ми й маємо справу, Саллі. Думаю, уявні друзі дитинства зажили окремими життями та стали вашими альтернативними особистостями. Саме тому вас звинувачують у речах, яких ви не можете пригадати. Ви робите їх під контролем інших людей.
Саллі кивнула.
– Зрозуміло. Це так багато пояснює. Мені ніколи не спадало на думку, що… – Але насправді вона думала: «Це неправда».
Вона не вірила в це, і жодні його слова не переконали б її.
– Потрібно буде багато та важко працювати, – сказав він. – Про розщеплення особистості відомо дуже мало. Лікування переважно експериментальне. Але коли ви зможете усвідомити свій стан, думаю, нам пощастить розробити стратегію, як із цим впоратися… і, можливо, вилікувати вас.
– Дякую вам, докторе Еш. Я робитиму все, що ви скажете.
– Побачимося наступного тижня.
Та коли Саллі виходила, то думала, що не має жодного наміру повертатися і тринькати свої гроші на шарлатана, який намагається переконати її в тому, що в неї розщеплення особистості. Це не обговорювалось. Мусить бути інше пояснення.
Тієї ж ночі вона крутилась і звивалася в ліжку не в змозі заснути, тому підвелася, щоб щось почитати. На полицях лежало стільки книжок, яких вона навіть не пам’ятала, як купувала. Кантова «Критика чистого розуму»,[38] Джойсові «Поминки за Фіннеганом».[39] Саллі погортала сторінки, кліпаючи очима. Вона навіть не розуміла, що там написано. Кинула книжки додолу. Навіщо вона купувала книжки, якщо не могла їх читати?
Саллі перегорнула титульну сторінку брошури під назвою «Нова жінка: Рівність ТЕПЕР»[40] і помітила ім’я НОЛА, виведене жирним, друкованим почерком. Нола. Вона вхопила інші книжки, які була