«Це були люди, які ще б створили неоціненні духовні скарби, володіючи якими ми стали б у рівень з іншими цивілізованими народами. Сама присутність таких людей у суспільстві робить його кращим. Але постріли малограмотного ката Матвеєва – виконавця волі чужої, глибоко ворожої нам російської комуністичної влади – змінили хід нашої історії…» – писав дисидент Василь Овсієнко.
До «Соловецького етапу» енкаведист Ейхманс дібрав інтелігенцію практично всіх народів СРСР. Серед них було майже 300 українців. У списку «українських буржуазних націоналістів» виявився і Петро Бовсунівський. Його було розстріляно 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох (Карелія).
Білокінь Сергій. Соловки. Режим доступу: https://goo.gl/GdcvyM
Реабілітовані історією. Київська область. Книга друга. – К.: Видавництво «Основа», 2006. Режим доступу: https://goo.gl/mrUZPU
Шевченко Сергій. Список розстріляних у Сандармосі українців і вихідців з України // Радіо Свобода. – 2012. – 12 листопада. Режим доступу: https://goo.gl/J1Lpzx
Овсієнко Василь. Убієнним синам України // Меморіал. – 2004. – 13 серпня. Режим доступу: https://goo.gl/M3Wrnt
Операція «БЛОК»: заарештований філософ і публіцист Євген Сверстюк
Я ніколи, за жодних обставин просити помилування не буду. Я залишаюся й надалі стоятиму на своїх позиціях у національному питанні. Свою діяльність буду продовжувати. Я буду боротися проти існуючого ладу.
З обшуком до Євгена Сверстюка прийшли 12 січня 1972 року. Передчуваючи такий розвиток подій, дисидент заховав або викинув усі речі, що могли б викликати підозру. Залишився тільки заклеєний конверт, що його передав Іван Світличний. У конверті був твір Василя Рубана «Програма у-комуністів». Під час обшуку, який проводив начальник слідчого відділу старший лейтенант Пархоменко, конверт було виявлено та долучено до справи.
Через погане самопочуття, підтверджене лікарем, Євгена Сверстюка залишили вдома. Однак уже 14 січня, на старий Новий рік, за ним прийшов кагебіст. Із розмов, що велись на допиті, дисидент зробив висновок, що слідство не має жодних матеріалів для його арешту. Але через вилучення конверту з текстом Рубана про вихід на волю не могло бути й мови.
На одному з допитів Сверстюк не витримав.
«– Ви всі однакові шулери. Що оцей лайдак, якого ви приводили, що ви – у вас одна спільна мова. Про що ви можете зі мною розмовляти?
– Ви ображаєте слідство! Ви прокуратуру ображаєте! Ми проти вас порушимо окрему справу.
– От якраз буде чудово, якщо ви проти мене порушите окрему справу – отут-то я скажу, хто ви такі і до чого ви опускаєтеся. Ви все ж таки повинні триматися