І ще декілька слів, перш ніж ви почнете дивитися фільм. Обговорюючи «Стіну дивовиж», вони попросили мене допомогти пояснити це дещо туманне і складне для сприйняття зображення, адже ця стіна складається з 560 керамічних панелей, розмальованих дітьми й змонтованих в єдину прекрасну емблему. У центрі панно чотири складових натури, яким відповідають чотири потреби – жити, кохати, вчитися і залишити по собі спадок. Цей фільм не знімали за сценарієм – усе в ньому справжнє, спонтанне і відбулося насправді, як ви самі побачите. Це школа п’ятдесяти семи різних національностей. Коли я приїхав туди, чимало дітей вбралися у свої національні костюми і тримали в руках прапорці. Я ще ніколи не бачив такого розмаїття в одному місці, який можна було б порівняти з побаченим.
Школа A. B. Combs отримала численні нагороди, серед яких:
• Національна нагорода «Блакитна стрічка» за результативність (від управління освіти США).
• Перша нагорода серед спеціалізованих шкіл країни, тричі поспіль (найвища нагорода організації державних спеціалізованих шкіл Америки). Школа входила до п’ятірки найкращих спеціалізованих закладів навчання (з-поміж тисяч) у США за показниками академічної успішності, завдяки 98 % учнів, успішність яких була вища від середньої.
• Відзнака шкільного департаменту Північної Кароліни (за академічні досягнення).
• Нагорода губернатора Північної Кароліни (за лідерство і новітні методи освіти).
• Перше місце серед шкіл, що сприяють розвитку особистості.
• Презентативна школа на конференції шкільних моделей, 2004.
• Фіналіст конкурсу «Нагорода XXI століття» за досконалу організацію освіти, 2004.
А тепер отримайте задоволення від перегляду фільму, зайшовши на сторінку www.The8thHabit.com/offerss і обравши його в меню фільмів.
Запитання-відповідь
З: Ми є продуктом природи (наші гени) чи виховання (навчання і життєве середовище)?
В: У самому запитанні криється неправильне зіставлення. Воно ґрунтується на помилковій парадигмі або ж «карті» людської природи, на концепції детермінізму[12]. Ми не є ані продуктом природи, ані виховання; ми – результат вибору, оскільки між стимулом і реакцією завжди існує проміжок. Якщо ми мудро використовуємо своє право вибору на основі принципів, проміжок збільшується. Маленькі діти і люди з порушенням інтелекту можуть не мати цього проміжку, проте у переважної більшості дорослих він є. Детермінізм глибоко укорінився в сучасну культуру і підживлюється почуттям страху відповідальності, адже, якщо у мене є вибір, я сам відповідальний за те, що зі мною відбувається. Доки людина чесно не зізнається: «Я такий, який є» і «Я там, де є, оскільки сам