Готуючись до зустрічі з Ґрінблаттом, Баррі не знаходив собі місця від хвилювання (так з ним траплялося завжди перед особистим знайомством з людьми). Його трохи заспокоював той факт, що робітники Gotham уже читали велику частину його доробку. «Якщо ви спочатку мене читали, а вже потім зі мною зустрічаєтесь, то знайомство проходить нормально, – каже Баррі. – Якщо я зустрічаюся з людьми, які не читали моїх заміток, то знайомство майже ніколи не закінчується нічим добрим. Так було навіть у старших класах, навіть із викладачами». Він скидався на такий собі об’єкт дегустації – ви мали скласти свою думку про нього, перш ніж побачите його на власні очі. А в цьому випадку Баррі взагалі перебував у невигідному становищі, бо не знав навіть, як мають одягатися впливові інвестиційні менеджери. «Він зателефонував мені за день до зустрічі, – розповідає один з його друзів по листуванню, професійний інвестиційний менеджер, – і спитав: „Що мені вдягнути?“ У нього навіть краватки не було. Був один синій піджак, для похорону». Це було чергове дивацтво Майка Баррі. У листах він висловлювався формально, навіть дещо сухо, а вдягався, мов на пляж. Дорогою до офісу Gotham він запанікував і завернув до магазину Tie Rack по краватку.
Він прибув до великої нью-йоркської інвестиційної фірми, вдягнений так офіційно, як ніколи в житті, і побачив, що всі його партнери носять футболки й спортивні штани. Розмова відбувалася так:
– Ми хочемо дати вам мільйон доларів.
– Перепрошую?
– Ми хочемо купити чверть вашого хедж-фонду. За мільйон доларів.
– Невже?
– Так. Ми пропонуємо мільйон.
– Після сплати податків!
Так склалося, що в Баррі була мрія – одного дня він хотів почути, що коштує мільйон доларів, причому після сплати податків. У будь-якому разі, він видав останню фразу, іще до ладу не збагнувши, що саме потрібно цим людям. І вони погодилися! Тієї миті, завдяки тому, що він писав у своєму блозі, Майк Баррі перетворився зі студента-боржника з від’ємним показником капіталу в $ 105 тис. на мільйонера з кількома визначними позиками. Баррі не знав, що то був перший випадок, коли Джоел Ґрінблатт вчинив щось подібне. «Просто він був вочевидь талановитим, а таких людей небагато», – каже Ґрінблатт.
Невдовзі після цієї дивної зустрічі йому зателефонували зі страхової холдингової компанії White Mountains. Нею управляв Джек Бірн, людина з найближчого оточення Воррена Баффетта, і вони вже говорили з Gotham Capital. «Ми не знали, що ви продаєте частку своєї компанії», – сказали вони, а Баррі пояснив, що сам цього не знав, допоки кілька днів тому йому не запропонували мільйон доларів, після сплати податків. Виявилося, що White Mountains також уважно стежили за діяльністю Майкла Баррі. «Найбільше нас заінтригував той факт, що він був ординатором у відділенні нейрології, – розповідає Кіп Обертінґ,