Гра на пониження. За кулісами світової фінансової кризи. Майкл Льюїс

книжку про еволюцію та створення американського ринку облігацій компанією J.P. Morgan у середині 1990-х, про перші корпоративні кредитні дефолтні свопи. Він дійшов до уривку, де пояснювалося, для чого банкам узагалі знадобилися кредитні дефолтні свопи. Причина не була очевидною: зрештою, найкращий спосіб уникнути ситуації, коли General Electric порушать боргові зобов’язання, – взагалі нічого не позичати General Electric. Спершу кредитні дефолтні свопи стали знаряддям для хеджування. Наприклад, деякі банки позичили General Electric більше, ніж планували, бо GE попросили їх про це, а ще банки не хотіли втрачати старих добрих клієнтів. Інші банки ставили під сумнів доцільність надання кредитів GE. Проте вже незабаром ці нові деривативи стали інструментом спекуляції – багато людей робили ставки на вірогідність дефолту GE. Тоді до Баррі дійшло: Уолл-стрит мусить так само вчинити із субстандартними іпотечними облігаціями. З огляду на те, що відбувалося на ринку нерухомості (а також на те, чим займалися субстандартні іпотечні компанії), багато розумних людей захотіли б поставити на субстандартні іпотечні облігації. І єдиний спосіб це зробити – купити кредитний дефолтний своп.

      Кредитний дефолтний своп міг розв’язати найбільшу проблему, що заважала втіленню ідеї Майка Баррі, – час. Він розраховував, що якість субстандартних іпотечних кредитів, виданих на початку 2005 року, має неодмінно погіршитися. Але оскільки процентна ставка була штучно занижена й не переглядалася протягом двох років, мало минути щонайменше два роки. Субстандартні іпотеки майже завжди видавалися зі змінною ставкою, хоча перші два роки мали фіксовану ставку як рекламний хід. Іпотека, створена на початку 2005 року з фіксованою ставкою в 6 % протягом перших двох років, у 2007-му підскочить до 11 % і спровокує хвилю дефолтів. Слабке цокання, що чутиметься від цих позик, із часом тільки гучнішатиме, допоки багато людей не запідозрять, як і він, що це бомби. Щойно це станеться, ніхто не захоче продавати страховку на субстандартні іпотечні облігації. Треба було викладати фішки на стіл негайно і чекати, поки казино не прокинеться й не змінить ставку в грі. Кредитний дефолтний своп на субстандартну іпотечну облігацію строком на тридцять років – це, по суті, ставка тривалістю в тридцять років. Але Баррі розрахував, що на її виплату піде тільки три.

      Єдина проблема полягала в тому, що такої речі, як кредитний дефолтний своп на субстандартну іпотечну облігацію, не існувало. Принаймні, Баррі такої не знав. Йому доведеться підштовхнути великі фірми Уолл-стрит до створення цього інструмента. Але які фірми? Якщо він матиме рацію і падіння ринку нерухомості таки відбудеться, то ці фірми, на яких тримається сам ринок, неодмінно втратять великі суми. Баррі не бачив сенсу купувати страховку в банків, які вийдуть із гри, щойно прийде час платити за рахунками. Він навіть не став телефонувати Bear Stearns і Lehman Brothers, оскільки вони займали більш уразливу позицію на ринку іпотечних облігацій, ніж інші фірми. Goldman Sachs, Morgan Stanley, Deutsche Bank, Bank of America, UBS, Merrill Lynch та Citigroup мали, на думку Баррі, найбільше шансів пережити фінансовий