жоден чоловік не має залишитися безкарним!»
(З народного гумору)
Він поклав перед Ларою якийсь документ і переможно глянув на неї:
– Вітаю! Тепер ти – моя дружина!
Лара з несподіванки захлинулася соком, очі у неї стали круглими немов у британської кицьки:
– Це ти про що? Ти збожеволів?
– Читай, тут усе написано.
Це справді був шлюбний контракт, який, вона начебто підписала в присутності двох свідків. Тут були вказані її паспортні дані, стояли печатки і… навіть її особитий підпис. Перечитуючи контракт укотре знову і знову вона намагалася зібрати докупи думки в голові, що йшла обертом від усього цього.
– Що це все означає? – врешті запитала Лара. – Ти зараз говориш цілком серйозно чи це лише дурний жарт? А ти часом не забув, що я вже одружена? Чи це абсолютно незначна деталь для укладення шлюбу з тобою? – з сарказмом промовила вона.
«Чула про полігінію, але про поліандрію ще не доводилося. Бути мені першовідкривачкою цього напряму! Цікаво, що сказав би стосовно цього мій чоловік, якби дізнався?»
Глава 1
«Ніколи не кажіть жінкам, що з дітьми їх ніхто ніколи не покохає.
Є такі типи, котрі люблять їх навіть із чоловіком!»
(народна мудрість)
«Якщо ти поїдеш, то вважай, що між нами все закінчилося!"… Літак різко хитнуло, Лара розплющила очі. «Знову турбулентність», – вона занепокоєно роззирнулася навколо. Ксеня продовжувала спокійно сопіти поруч, а її сусід читати книжку. «Здається, все гаразд.» Лара не часто подорожувала літаком, тож відчуття польоту в ній одночасно викликало якесь дитяче піднесення та підсвідому тривогу, а турбулентність – явище малоприємне.
Стюардеса, котра якраз проходила повз мило їй усміхнулася, тож Лара цілком заспокоїлася.
«Цікаво, чи ще довго летіти?» Глянувши на годинника, вона зрозуміла, що минула лишень година як вони злетіли. «Ще цілих 3 години! Треба б поспати після безсонної ночі». За ілюмінатором розкинулося неозоре блакитне безхмарне небо, що злилося з таким само безкраїм морем. «Який одноманітний пейзаж, хоч би швидше земля», – Лара відвернулася від ілюмінатора.
Літак летів у Єгипет, у маленьке курортне містечко Шарм Ель Шейх. «Що змусило мене прийняти таке рішення?» – думки невпинно повертали її до подій минулих днів, до чергової сварки із чоловіком і до його останньої фрази, що кинув їй навздогін: «Якщо ти поїдеш, то вважай, що між нами все закінчилося! Ти мене більше ніколи не побачиш!»
***
Ларі минав 35-й рік, і вона була вже двічі одружена. Перший раз вона вискочила заміж 20-річною дівчинкою за місцевого мачо та серцеїда, котрий був не на багато старшим за неї. Чимало дівочих сердець він розбив, перш аніж зупинив свій вибір на Ларі. Дівчина була доволі миловидною: яскрава брюнетка з великими зеленими очима та пухкими губами вигідно вирізнялася з-поміж ровесниць, незважаючи на невисокий зріст і схильність до повноти. Але найбільше приваблювала в ній її весела вдача, дотепність і авантюризм. З нею завжди було легко та весело, тож Лара мала значну популярність у хлопців.
На жаль, перший шлюб Лари тривав не довго. Невдовзі дівчина дізналася про те, що чоловік їй зраджує. Вона справді намагалася його пробачити, щоб зберегти сім'ю задля їхнього сина, але незабаром зрозуміла, що горбатого хіба могила виправить. Лара спробувала порозмовляти з чоловіком, проте він навіть не намагався заперечити свої походеньки, на все була єдина відповідь: «Гуляв, гуляю і гуляти буду: та скільки того життя, особливо того сексуального! А якщо тебе це не влаштовує, то ніхто не тримає». Лару, звісно, це не влаштовувало, але йти їй було нікуди, тож вона з головою поринула в роботу та виховання дитини, зачинивши міцно серце на замок, аж поки не познайомилась з Марком.
З ним, недолюблена та скривджена Лара несподівано потонула в океані любові та опіки. Її серце почало відтавати, в нього поступово повернулася довіра, а невдовзі й кохання. Марку було 33 роки, він вважав себе переконаним холостяком, а сімейне життя його взагалі не цікавило. Але Лару він покохав з першого погляду, як кажуть у таких випадках, «дах цілком знесло». Він відчайдушно домагався уваги молодої жінки, твердо постановив відвоювати її у чоловіка, з яким вона була такою нещасливою. Як то кажуть, «вода камінь точить» – йому таки вдалося досягти успіху: Лара закохалася і, врешті, зважилася на розлучення. Тим паче, що Марко збирався забрати її з сином в одну із європейських країн на постійне місце проживання. Це для неї був шанс назавжди перекреслити минуле.
Чоловік спершу не повірив, що вона наважилася піти від нього. Він настільки був самовпевнений, що завжди твердив дружині: «Та кому ти потрібна, крім мене, та ще й з дитиною?!» Ларі ж випала нагода довести протилежне. Рішення жінки добряче зачепило чоловіка, тож тепер йому довелося благати дружину зберегти сім'ю, але вона була рішуча та непохитна. Він дивувався: