Мій шлях, позначений девізом супокою.
Альсест
Скажіть, добродію, – невже ж таки нічим
Не похитнути вас у супокої тім?
Якби вас той продав, кого ви другом звали,
Якби добро од вас шахрайством виривали,
Якби хто поговір на вас лихий пустив, —
Чи справді ви й тоді не удались би в гнів?
Філінт
Ні! Всі оті гріхи, мені і вам відомі.
Людському родові властиві і питомі,
І ображатися чи сердитись мені,
Що вколо стільки зла, підступності, брехні, —
Це дивувать, чому жадна шуліка м’яса.
Чому жорстокий вовк, а мавпа хитра й ласа.
Альсест
Як! Дав би я себе ганьбити, окрадать
І не… А, сто чортів! Волію замовчать,
Щоб неподобні ці спинити міркування.
Філінт
І справді, тут було б на часі вже мовчання.
Вам краще об суді подумати своїм.
Аніж на ворога метать словесний грім.
Альсест
Не хочу я того, і край усій розмові.
Філінт
Хто ж помагатиме у справі вам судовій?
Альсест
Хто? Правда і закон – помічники мої.
Філінт
A завітаєте HО, проте, до судії?
Альсест
Нащо? Хіба ступив я на криву дорогу?
Філінт
Ні, але ворог ваш для діла для свойого
Пролізе…
Альсест
Байдуже! Я зважився чекать
На вирок совісний.
Філінт
Ой, можете програть!
Альсест
Я й кроку не ступлю: хай станеться, що має.
Філінт
А той підлеститься…
Альсест
Мене це не доймає.
Філінт
Глядіть, проскочите.
Альсест
Та й не від того я.
Філінт
Але ж…
Альсест
Ото душа потішиться моя!
Філінт
Чому ж, нарешті, ви…
Альсест
Тоді до дна побачу
Я роду ницого мерзенну, підлу вдачу,
Тоді в лукавстві я упевнюся людськім,
Коли програю суд на чyдo й диво всім.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.