Лют Свенельдич – син шведського воєводи на службі київських князів, рідний брат Містиші. Учасник походів Великого князя Святослава Хороброго, де неодноразово відзначався. Убитий під час полювання Олегом Древлянським.
Мал Завидів – полководець Великого князя київського Володимира Святославовича, командував Четвертою когортою молодшої великокнязівської дружини, брав активну участь у поході до Візантії. Звитяжно проявив себе під час взяття Христополя.
Містиша Свенельдич – син київського воєводи Свенельда, брат Люта. Був убитий у древлянських землях.
Остромир Глібович – боярин київський, радник Великого князя київського Володимира Святославовича.
Претич – боярин київський, воєвода Великого князя київського Святослава Ігоровича.
Свенельд – варяг, воєвода Великих князів київських Святослава Ігоровича і Ярополка Святославовича, був убитий Добринею Ніскинічем після захоплення Києва Володимиром Святославовичем.
Творимир Чернігівський на ймення Сподвижник – полководець Великих князів київських Святослава Ігоровича та Володимира Святославовича.
Чорновид Відступник – великокняжий посадник у Іскоростені. Колишній волхв, який зрікся свого шляху, став воїном, але протягом всього свого життя намагався відшукати найкоротший шлях до таємного знання стародавніх волхвів.
Богуслава Темна – знахарка, яка певний час жила неподалік Іскоростеня, а потім була сподвижницею другої змови і повстання волхвів.
Зореслава – донька Святозара Світлого і Ягни Ясної, майбутня відьма київська, яка певний час жила у молодшої сестри Ягни Чаруни.
Чаруна – молодша сестра Ягни Ясної, знахарка, яка проживала в поселенні Ольжичі і в якої певний час перебувала на вихованні Зореслава, донька Святозара Світлого і Ягни Ясної.
Ягна Ясна – київська відьма, дружина Верховного волхва Святозара Світлого, мати Зореслави, майбутньої відьми київської.
Агмунд Двоєдушник – верховний чаклун вікінгів, який свого часу відкрив таємне вчення скандинавів тоді ще молодому волхву Святозару Світлому.
Бурислав Мужній – король вендів, на його середній доньці Гейрі був одружений Олаф Трюггвасон.
Василь ІІ Македонянин (Болгаробійця) – імператор Візантії, брат принцеси Анни, майбутньої дружини Великого князя київського Володимира Святославовича.
Варда Фока – візантійський воєначальник, який проголошував себе імператором і двічі підіймав повстання проти імператорів Візантії Івана І Цимісхія та Василя ІІ Македонянина. Виходець з Малої Азії із знатного каппадокійського роду, вірменського походження.
Гаральд Сіра Шкура – король Норвегії, вбивця Трюггві Олафсона, батька Олафа Трюггвасона.
Гаральд І Синьозубий – король Данії і Норвегії до 986 року. Зазнавши поразки у війні проти Оттона ІІ