Автомобіль зупинився у дворі. Високі ворота позаду зачинилися, і лише тоді він вийшов з машини. Кивнув охоронцю, що виструнчився і козирнув йому.
Щоб позбутися тотального контролю Сталіна, він оселився подалі від Кремля. Подалі від тих крихітних квартирок, що їх займали наркоми. Навіть придумав легенду, що йому, як керівнику НКВС, не варто жити у Кремлі, адже на випадок заколоту чи якихось заворушень йому потрібно буде рятувати керівників партії й уряду.
Правда, за останні роки вони виселили з Кремля сім’ї більшості міністрів. Залишили лише вузьке коло найближчих до Хазяїна. Але й вони могли стати заколотниками. Хіба ні? Вірити не можна нікому. Лише Хазяїну та йому – Лаврентію Берії.
Берія пройшов коридором, зазирнув у кімнату дружини Ніно. Вона спала.
Пішов до свого кабінету. Кинув погляд на годинника: пів на п’яту. Нічого. Зателефонувати Кам’яній задниці – Молотову, головному конкуренту по впливу на вождя? Нехай не тільки у нього буде спаскуджена ніч! Кам’яна задниця – от влучне прізвисько! Берія задоволено посміхнувся. Він знав, що Кам’яною задницею Молотова називають і в Наркоматі іноземних справ, і в Раднаркомі, і навіть сам Хазяїн, іноді, позаочі, посміхаючись у вуса. У Кам’яної задниці він знає лише одне слабке місце. Як і Ворошилов, за дружину Молотов мав єврейку – Перл Карповську. Де вони знаходять цих єврейок? Є ж росіянки, українки, грузинки, врешті-решт. Чи, може, це євреї знаходять керівників радянського уряду, аби впливати на політику єдиної у світі Країни Рад? Цікава думка…
Хазяїн на дух не переносить євреїв. Тим паче єврейок. Тим паче, якщо одна з них – Перл намагається присвоїти статус першої леді, оскільки у Хазяїна немає офіційної дружини. Нічого, прийде слушна година, і він, «стальний сталінський нарком» Лаврентій Берія, ще завдасть удару в слабке місце Кам’яної задниці!
А поки що – дзвінок, щоб життя медом не було. Берія набрав Молотова по урядовому телефону, так званій «вертушці». Вертушкою телефон називався тому, що в Москві міські телефони з’єднувалися телефоністкою на станції, а в Кремлі встановили першу автоматичну станцію. Вона з’єднувала партійні та урядові кабінети і будинки членів уряду. Відсутність при з’єднанні сторонньої людини забезпечувала конфіденційність спілкування. Почув довгі гудки. Уявивши, як жахливо задзеленчав у нічній тиші квартири Молотова телефон, єхидно посміхнувся.
У кремлівській квартирі головраднаркома Молотова задзвонив телефон. Після трьох дзвінків заскрипіло ліжко, Молотов, відкинувши ковдру, підвівся на лікті і взяв слухавку.
Пальці нишпорили по приліжковій тумбі, нарешті натрапили на вимикач, спалахнула настільна лампа. На другій половині ліжка злякано підхопилася дружина Молотова – Поліна Жемчужина. Її розбудив не дзвінок, а холод. Ковдру стягнув