Україна. Загартована болем. Тисяча років самотності. Олег Криштопа. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Олег Криштопа
Издательство: ДП с иностранными инвестициями ""Книжный Клуб ""Клуб Семейного Досуга""
Серия:
Жанр произведения: Публицистика: прочее
Год издания: 2015
isbn: 978-966-14-9614-8,978-966-14-9613-1,978-966-14-9129-7
Скачать книгу
ми вас нє обідім”», – Юрій Макаров.

      Міф про воссоєдінєніє братскіх народов виник значно згодом. Сам Хмельницький уже через два роки вважав угоду розірваною – через підступ московського царя Олексія.

      Тетяна Таїрова-Яковлева (он-лайн-конференція виданню «Лента. ру», 2009) зауважує: «Надо сказать, что ни в одном документе 1654 года не говорилось ни о присоединении, ни тем более о «воссоединении» (это термин ХХ века). Речь шла о принятии «под высокую руку царя». Никто о временах Киевской Руси не вспоминал. Кстати, сам Богдан Хмельницкий предложил принять протекторат не «русского», а «восточного» царя, так как на Украине термин «русский» не использовался».

      У 1656-му Москва за спиною Гетьманату укладає з Польщею мир і спільними силами виступає проти Швеції. Ображений Хмельницький вважає угоду з московським царем не чинною і вступає в переговори з королем Швеції Карлом Густавом. Дуже швидко з’ясовується ментальна прірва між українцями з європейським способом мислення та московитами, які навіть бюрократичну машину управління запозичили в Золотої Орди.

      Юрій Макаров: «А Росія, яка розвивалася за своїми законами, за своєю інерцією, подобається – не подобається, хочеш – не хочеш: за законами, успадкованими від Золотої Орди, вона просто розуміла. Це те, що називається “лост ін транслейшен” – “загублені в перекладі”. Тут це розуміли по-одному, вони це розуміли по-іншому».

      Уже в січні 1657-го військо Хмельницького разом із новими союзниками – трансильванцями – рушило в новий похід на Польщу. Взято було не лише Галичину, а й Краків і навіть Варшаву. Проте вслід за тим військо змушене було відступити зі втратами. Богдан Хмельницький помер. У Москві склали план асиміляції чужої й незрозумілої там козацько-православної держави.

      Український історик Віталій Нахманович зауважує: «Православ’я виникає при військовому прошарку. Козацтво підтримує Церкву. Православна церква в Україні у XVII столітті унікальна, демократична. Орієнтована не на державу, а на чисте, духовне життя, причому вільного характеру. Коли Росія інкорпорує Україну у свій склад, що є першими завданнями? Знищення козацтва поступове. І знищення православ’я. Тобто інтеграція його в стандартну схему – при державі».

      В Україні між тим починається доба Руїни. Лівобережні гетьмани визнають зверхність Москви, правобережні – Польщі. Вибухає громадянський конфлікт.

      Російсько-турецька війна призводить до того, що російсько-козацька армія під час відступу спалює Чигирин, а частину правобережних міст і містечок насильно переселяють на Лівий берег Дніпра. Усього під час так званого «великого згону» змушені були шукати нового житла на Сході двадцять тисяч сімей.

      О разоренных городех и местех, которые от местечка Стаек вниз Днепра по реку Тясму были, именно, Ржищев, Трахтемиров, Конев, Сокольня, Черкасы, Боровица, Бужин и Чигирин, договорились и постановили, что те места оставатись имеют пусты, так как ныне суть.

«Угода про