Повна енциклопедія тваринництва. Юрій Бойчук

імпровізованих шин: з картону, фанери, дерев’яних дощечок, прутів, алюмінієвих і бляшаних смуг та дротяної сітки. Гіпсові (ущільнювальні) пов’язки бувають підкладковими та безпідкладковими, вікончастастими, мостоподібними та глухими. Прогіпсований бинт, змочений у воді до зникнення бульбашок, що виділяються з нього, і злегка віджатий, накладають на нерухому кінцівку у вигляді спіральної пов’язки знизу вгору і назад (до 6–8 шарів) вище і нижче від місця перелому. У разі відкритих переломів спочатку необхідно промити порожнину рани, обробити її спиртовим розчином йоду, порошками антисептиків і накласти захисну іммобілізаційну пов’язку. Головне при цьому – забезпечити відсмоктування ранового секрету і надійну антисептику. Захисна пов’язка, як і більшість інших, має внутрішню частину (перев’язку) та зовнішню (власне пов’язку), що утримує попередню. Ці частини не повинні зміщуватися на тілі тварини ані в стані спокою, ані під час руху, але мають рівномірно прилягати, не порушуючи крово- та лімфообігу. Перев’язувальний матеріал (марля, гігроскопічна вата тощо) у формі серветок, бинтів використовують для накладання пов’язок різними способами, після чого накладають фіксувальну іммобілізаційну пов’язку, залишаючи «вікно» для обробляння рани.

      У молодих особин пов’язку змінюють на 35–40-й день, а у старих – на 40–45-й день – у період відновлення опорної функції пошкодженої кінцівки. Після зміни пов’язки тварині призначають масаж (погладжування, розтирання, розминання, побивання, вібрація), дозовані навантаження (проводки), у раціон вводять вітаміни С і D, мінеральні добавки.

      Профілактика. Дотримання санітарно-технічних норм утримання тварин, збалансоване годування.

      Хвороби сухожиль

      Запалення сухожиль і сухожильних сумок зазвичай пов’язане з травмами, пораненнями, інфекційними захворюваннями. Серед симптомів виділяють потовщення травмованого місця, болючу припухлість, підвищення місцевої температури тіла, кульгавість. Основне лікування – спокій, у перші дні – тисні пов’язки та холод, а в разі надмірного скупчення ексудату – спорожнювальні проколи зі зрошенням порожнини розчинами антисептиків і накладенням волого-висихних пов’язок з камфорним або 5 %-м іхтіоловим спиртом. У міру зменшення хворобливості – масаж із камфорним маслом або йодвазогеном.

      Бурсити

      Етіологія. Запалення синовіальних сумок – бурс (замкнутий сліпий мішок, утворений сполучною тканиною внаслідок розтягування і зміщення її волокон під впливом скорочення м’язової тканини, руху сухожиль або зв’язок).

      Клінічні прояви. У хворих особин спостерігається болючість в зоні бурси, припухання, запальний набряк, флюктуація (хисткість), у разі запалення бурс кінцівок – кульгавість. У ВРХ бурсит нерідко виникає навколо зап’ястного суглоба, часто супроводжується обширним зроговінням шкіри. У разі гнійних бурситів підвищується температура тіла, а за мимовільного розриву бурси зі свища виділяється гнійний ексудат