Найбільше українців поселено у воєводствах: Ольштинському (60 тис.), Кошалінському (35 тис.), Щецінському (15 тис.) і Вроцлавському (13 тис.). Частина поселенців скеровувалася у Зеленогурське, Гданське, Бялостоцьке, Познанське, Опольське воєводства. Лемків розпорошено на території всіх північно-західних воєводств, в 45 повітах [1, c. 237].
Внаслідок здійснення злочинної акції «Вісла» була розпорошена етнографічна група українського народу. Однак лемки разом із іншими українцями Польщі в неймовірно важких умовах зберегли свої етнічні ознаки і не розпрощалися з надією на вільний розвиток українського національного життя в майбутньому.
1. Білас І. Репресивно-каральна система в Україні 1917–1953: сусп. – політ. та іст. – прав. аналіз: у 2 кн. К.: Либідь: Військо України, 1944. С. 226.
2. Гвать І. Історія північної Лемківщини від вигнання лемків. ЗНТШ. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1988. С. 241–276. Т. 206 [Лемківщина. Земля – люди – історія – культура. Т. 1].
3. Лемківські вісті. Торонто, 1964. № 5.
4. ЗНТШ. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1988. Т. 206 [Лемківщина. Земля – люди – історія – культура. Т. 1].
5. Лужницький Г. Лемківщина – сторож землі української. Лемківський календар на 1973 р. 1973. С. 103.
6. МірчукП. Українська Повстанська Армія. Мюнхен, 1953. С. 163.
7. Тарнович Ю. На згарищах Закерзоння. Торонто, 1954. С. 57.
8. Макарчук С. А. Згуба Лемківщини як злочин проти українського народу і польської держави. Республіканець. 1995. № І. С. 25.
Рільництво
Для ведення продуктивного хліборобства географічні умови Лемківщини не є досить сприятливими. Адже переважна територія – це стрімкі вершини, вкриті лісом і просторими полонинами, широкі долини рік та плоскі гребені хребтів з пологими схилами. І все ж тут вирощуються зернові, бобові, стручкові, коренеплідні, технічні культури тощо.
Літо лемківської частини Українських Карпат нежарке, помірне, тепла осінь і м’яка багатосніжна зима, що забезпечує на весняний період польових робіт достатнє зволоження. Небезпечними для врожаїв є паводкові води, затяжні дощі або тривала посуха, яка особливо дошкуляє природною стихією на глинистих бурих гірськолісових ґрунтах. Цими ґрунтами охоплена вся площа сільськогосподарських угідь Лемківщини з передгір’я аж до верховин до висоти 1000–1200 м (вище цього рівня практично не велись сільськогосподарські роботи). Інший тип ґрунту з більшим вмістом гумусу знаходиться по долинах річок.
Нерівномірний розподіл атмосферних опадів, низинна зона більше насичена активною температурою з достатньою чи надлишковою кількістю опадів, характерною для Українських Карпат в цілому. Південні гірські схили отримують більше сонячного тепла. Після тривалого часу активної вегетації у передгірській смузі південних схилів при соціальній детермінованості та набутті навиків окультурювання