Мабуть, самі люди цього типу винайшли оpen-space – відкритий офісний простір. Вони хотіли створити динамічні умови, забезпечити швидке ухвалення рішень і необмежене спілкування. Такі особистості черпають енергію з життя, що пульсує довкола, але після цього відкриті офіси заповнили інтроверти.
Переваги поведінки екстравертів
Начальники-екстраверти мало коли витрачають час на повторну перевірку даних чи на ретельний аналіз ситуацій. Вони також не люблять витрачати час на вислуховування всього, що їм хочуть і можуть сказати люди з їхнього оточення. Вони мають потужне его, дуже самовпевнені, тому швидко розв’язують те, що вважають проблемою. Завдяки цьому ухвалення рішень дається їм природно, тобто з легкістю і без страху перед ризиками. Такі начальники безстрашно й сміливо висловлюють свою думку навіть перед великою кількістю людей, бо вони відкриті й сприйнятливі до зовнішніх імпульсів, вони часто перетворюють їх (ці зовнішні імпульси) на нові ідеї.
Недоліки поведінки екстравертів
Іноді швидкий темп чи банальний поспіх, приміром в ухваленні рішень, спричиняє проблеми. Все можна робити швидко, але неправильно, а через те, що такі начальники захоплені власними ідеями, вони можуть сильно на них наполягати, навіть якщо є переконливі докази, що свідчать про хибність їхніх рішень. Оскільки їх его велике й потужне, вони часто домінують і не дослухаються до того, що про їхні ініціативи думають інші. Власні ідеї для них зазвичай є єдино правильними та прийнятними.
Бути більше зверненим усередину себе ніж орієнтованим назовні
Отже, інтроверти – це ті, хто дуже активний у своєму внутрішньому світові. Всередині них відбувається набагато більше, ніж інші бачать ззовні.
Інтроверти є обережнішими. Вони спершу все добре обмірковують і можуть витратити багато часу на те, щоб зібрати всі дані перш ніж ухвалити серйозне рішення. Спосіб ухвалення рішення також стає для них важливим – якщо не важливішим за саме рішення. Щоб зарядитися енергією, інтровертам потрібно зануритися в себе. Їм треба бути на самоті, тож якщо їх весь час виштовхувати на танцювальні майданчики або тягати із собою на нескінченні тусовки й неформальні зустрічі, в них виникатиме сильне внутрішнє напруження.
Вони спрямовують енергію всередину, на свій внутрішній світ і на те, що в ньому відбувається. Тому, щоб зосередитися, їм потрібно багато спокою та тиші. Вони часто занурені у свої роздуми, а їхні ідеї ґрунтуються не так на натхненні, як на рефлексії. Вони сидять і розмірковують, допоки, нарешті, щось придумають. Саме рефлексія є тим, що вони цінують і до чого прагнуть. Для людини-інтроверта написане слово має більше значення, ніж промовлене, саме тому вони не завжди беруть участь в обговореннях. Натомість