Крім того, в нас є ще лікар, який купив документи матроса і працює як матрос. Він також вважає себе великим і більше тягнеться до штурманів. З філіпінцями проблем немає.
Вони мовчки роблять свою справу. Живуть своєю общиною. За старшого вони мають повара, тому завтра обов’язково познайомтеся з ним. Цей контакт потрібен вам ще й тому, що всі прилади контролю за роботою холодильних машин провізії знаходяться в камері сухої провізії і вам потрібно буде весь час брати в нього ключі щоб слідкувати за роботою холодильних машин. Ну а все інше як у всіх. При роботі на головній машині ваше місце на крані, при готовності – в центральному посту. Розклад по тривогах прочитаєте в каюті. Гайда вибирати робочу одежу.
Ми спустились в машинне відділення, де на одній з платформ була кладовка другого механіка. Я вибрав по зросту штани та куртку чорного кольору, а також «шузи» – робочі черевики. З цим майном я прийшов в свою каюту. Каюта знаходилась на другому (зверху) ярусі жилої настройки судна. Палуба машинної команди. Праворуч каюта четвертого механіка (філіпінець), ліворуч каюта третього механіка, також філіпінця. Каюта була розміром три на три метри плюс санітарні приміщення. За мірками Союзу це кімната в гуртожитку де мешкала сім’я. В каюті звичайний набір нерухомо встановлених меблів: велике ліжко з бортами, щоб не випав під час хитавиці; одно дверна шафа; письмовий стіл. Рухома мебель – два металеві стільці з спинкою які можуть кріпитись до палуби спеціальними гачками на канатику.
В окремій кімнаті раковина умивальника з дзеркалом а за занавіскою приміщення для лазні та унітаз. Не шикарно, але для однієї особи пристойна каюта. На ліжку пачка білизни – два комплекти.