ПРОКЛЯТИЙ РЕЙС
Цього разу все почалося без звичайних неприємностей які супроводжують відправку моряка в рейс – ходити багато разів у крюїнгові компанії, принизливо просити молодих дівчаток взяти на облік бо я ого – го який фахівець, давати гроші.
– Ало? Мені потрібен Володимир Васильович.
– Так, це я. Слухаю вас.
– Це крюїнгова компанія «Глобал». Терміново потрібен електромеханік на судно. Ви згодні?
– Що за судно?
– Балкер на сімдесят одну тисячу тон.
– Скільки йому років?
– Чотирнадцять.
– Голопалубний, чи з кранами?
– Без кранів. Панамакс.
– Яка зарплата?
– Вісімнадцять сотень.
– На скільки контракт?
– Дев’ять плюс – мінус один.
– Що за екіпаж?
– Механік та штурмани наші, інші філіппінці. Капітан грек.
– Я всього три тижні як дома. Хочеться побути ще.
– Нам потрібно терміново повідомити компанію про вашу згоду. На роздуми вам дві години.
– Гаразд, через дві години я дам відповідь.
Я поклав слухавку. Позаду мене стояла дружина.
– Що, знову кличуть?
– Так.
– Ти ж ще не відчапав від попереднього рейсу. Скажи їм що ти не готовий. Що захворів. Нехай відчепляться.
– Вони відчепляться, але потім мені потрібно буде плазувати перед ними щоб знайшли місце. Можуть тримати пів року на березі.
– І нехай. Хоч дома побудеш.
– Так, але ж потрібно оплачувати навчання наших хлопців, та і на майбутнє їм щось треба заробити. На ту ж квартиру наприклад. Адже старший вже має дівку, сама казала.
– Так, має. Але ще невідомо чим все закінчиться.
– Відомо чим. І нам потрібно бути готовими до цього. Я не хочу щоб мій син чекав на квартиру стільки, скільки чекав я. Тим більше що зараз квартири вже не дають.
– А може він знайде таку роботу де і квартиру дадуть.
– Дають лише міліціонерам. Всі інші мають заробити кошти на квартиру самі. Собі і міліціонерам.
– Як це? Яке відношення до цього мають міліціонери?
– Пряме. Нічого ні з чого не береться, все здобувається лише працею. Якщо комусь дали квартиру безкоштовно, то це означає лише, що хтось заплатив вдвічі більше за свою. А хто зараз може купити квартиру? Або моряк, або бандит.
– Ти вже надто далеко заїхав. В кінці кінців є і влада.
– Влада – це можливість безкарно розпоряджатись життям і майном інших людей. Запам’ятай це і розповідай це дітям на уроках. Хай йдуть у владу, а не в моряки. Тоді вони будуть мати і гроші і квартири. Віднімати і ділити набагато легше ніж додавати і множити.
– Виростуть – самі зрозуміють якщо Бог дав їм розум. Але ми не про те. Ти маєш намір прийняти пропозицію?
– Я маю вибір лише теоретично. Практично – ні.
– Ти втратиш здоров’я і ті гроші не будуть потрібні нікому. Все занесеш лікарям.
– Так, дуже можливо. Але може і повезе. І не забувай про те, що з кожним роком мені все важче буде ходити в море. Адже мені вже п’ятдесят.
– Я пам’ятаю, тому і хвилююсь. Але роби як знаєш. Гроші нам дійсно дуже потрібні. А старший одружиться як тільки ти поїдеш. Він тільки боїться сказати тобі. Я це відчуваю.
– Тоді все сходиться і ця пропозиція дуже вчасна. Я приймаю її. Все вирішилось. Все складається так, що діватись мені нікуди. І що з того що я просиджу дома ще місяць? Все одно потрібно буде йти ще не раз.
Через півтори години знову дзвінок.
– Ало…
– Це крюїнгова компанія «Глобал». Мені потрібен Володимир Васильович.
– Так, це я.
– Ви приймаєте пропозицію?
– Так, приймаю.
– Ваші документи в порядку?
– Так.
– Тоді завтра о десятій будьте з документами в нас.
– В мене до вас є прохання. Приготуйте будь ласка ксерокс контракту, щоб я міг його почитати його до того як підпишу.
– Гаразд, це можна.
– До побачення.
– До побачення.
Ось і все. Потрібно потихенько збирати речі. Я повільно витягнув з – під дивана свою вірну валізу з написом «МАРЛЬБОРО» на боках. Чудова річ для подорожей. У складеному вигляді вона нічим не відрізняється від інших, але якщо розпустити бокові «блискавки», то вона виростає у висоту майже на метр. Крім того, вона оснащена коліщатками.
Наступного дня я з’явився опів на одинадцяту в крюїнг. Перевірка документів не виявила нічого, що не дозволяє мені іти в рейс. Проект контракту мені