По той бік принципу задоволення. Зигмунд Фрейд. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Зигмунд Фрейд
Издательство: OMIKO
Серия: Зарубіжні авторські зібрання
Жанр произведения: Классики психологии
Год издания: 0
isbn:
Скачать книгу
Адже найчастіше невдоволення нам трапляється відчувати від сприйняття [Wahrnehmungsunlust]: чи то сприйняття напруги від невдоволених потягів, чи то сприйняття зовнішніх подразників незалежно від того, чи вони болісні самі собою, чи збуджують неприємні очікування у психічному апараті, які він визнає «небезпеками». Реакцію на вимоги невдоволених потягів і зовнішні сигнали небезпеки, у яких, власне, виявляється діяльність психічного апарату, може належним чином спрямовувати принцип задоволення або, заміняючи його, принцип реальності. Таким чином, здається, немає потреби обговорювати тут подальші обмеження принципу задоволення; проте, саме дослідження психічної реакції на зовнішню небезпеку може надати новий матеріал і поставити нові запитання до проблеми, яку ми тут розглядаємо…

      II

      Уже давно описаний стан, що має назву «травматичного неврозу» і який виникає після таких тяжких механічних потрясінь, як зіткнення поїздів та інші нещасні випадки, пов’язані з небезпекою для життя. Жахлива, нещодавно пережита війна, створила умови для виникнення великої кількості випадків такого захворювання і поклала край спробам звести його природу до органічного ураження нервової системи внаслідок впливу механічного чинника. Картина стану травматичного неврозу наближається до картини істерії за багатством подібних моторних симптомів, але, зазвичай, перевищує її за виявленістю ознак суб’єктивних страждань, близькою до картини іпохондрії або меланхолії, і симптомами глибокої загальної слабкості та порушення психічних функцій. Повного розуміння як військових неврозів, так травматичних неврозів мирного часу ми ще не досягли. У військових неврозах, з одного боку, прояснює справу, а з іншого – заплутує та обставина, що така сама картина хвороби іноді виникала навіть без участі грубого механічного пошкодження. У звичайному травматичному неврозі привертають увагу дві основні версії перебігу хвороби: перша – якщо головним етіологічним чинником є момент раптового переляку, і друга – якщо отримане поранення або ушкодження водночас перешкоджало виникненню неврозу.

      Cиноніми «переляк» [Schreck], «тривога» [Angst] і «страх» [Furcht] неправильно вважають ідентичними[5] за значенням. У контексті уявлення про небезпеку їх нескладно розмежувати. Тривога означає певний стан очікування небезпеки та підготування до неї, навіть якщо її конкретна причина невідома; страх передбачає певний об’єкт, якого є підстави боятися; переляк – це стан, що виникає за появи небезпеки, особливо, якщо суб’єкт виявляється до неї не підготованим, тут підкреслюється аспект несподіванки. Я не думаю, що тривога може викликати травматичний невроз – тривога містить елемент захисту від переляку, а отже, захищає також від неврозу, що його викликає переляк. До цієї тези ми ще повернемося згодом.

      Вивчення снів варто розглядати як найнадійніший шлях до дослідження глибинних психічних процесів. Стан хворого на травматичний невроз


<p>5</p>

Строго кажучи, у німецькій мові слово Angst має значення як власне «тривоги», так «страху», і наближається тим до Furcht. Імовірно, цим викликана засторога. Варто також зазначити, що у російських (здебільшого, застарілих) перекладах із Фройда Angst перекладали як «страх»; однак подальше пояснення автора (див.) вказує, що – принаймні, термінологічно – йдеться саме про тривогу/тривожність (прим. пер.).