Розвилка. Татьяна Бонч-Осмоловская. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Татьяна Бонч-Осмоловская
Издательство: Ранок
Серия: Епоха
Жанр произведения: Современная русская литература
Год издания: 2017
isbn: 978-617-09-4907-3, 978-617-09-3302-7
Скачать книгу
взяти в дужки заяснілі очі, викреслити з повітря бурштиновий спиртний аромат.

      – Їдьмо.

      Гога виловлює з-за столу Наталину валізу – вхопив за лямку, рвонув на себе, покотив коридором. Ранкова вахтерка дивиться сонно з канапи за віконцем. Вона погрубшала, розм’якла, обросла лисиною та бородою.

      – До завтра, – прощається з бороданем Гоша.

      Таксі чекає біля тротуару. Опівнічна тінь із розгону влітає в Наталю.

      – Excusez-moi, – підскакує вона.

      – Дурепа, зовсім осліпла, стовбичиш тут, – голосить тінь.

      – Очі пропив чи що, куди скачеш, – заступається за неї Гоша.

      Тінь осідає, тане, зникає в пітьмі вулиці.

      – Їдьмо, шеф, – Гоша залазить на переднє сидіння. – Дегуніно.

      Чоловіки почали планувати маршрут – як коротше, як швидше, де зараз затори і де вже немає. Таксист пропонував поїхати по кільцевій, пасажир наполіг на радіальному маршруті.

      – Москву покажемо, – завершив він.

      Змирившись, таксист рвонув з місця в потік. Він перелаштовувався з ряду в ряд, обганяв одні машини і прилаштовувався між іншими, шашкував, квапився. Еллочка показувала Наталі ілюміновані висотки нової Москви, відбудованої над старою. Але та втискалась у сидіння, задихаючись від страху.

      – От трясця!

      Жінки влетіли головами в спинки передніх крісел. Перед лобовим склом проскочила постать у темному капюшоні.

      – Ледь не наїхав!

      Таксист іще полаявся.

      – Чого ж мені везе так з мудаками! – заголосила Ельза. – Як сяду в машину, зразу хтось під колеса кинеться.

      – Так вони, бач, у чорних куртках, не добачиш його! – виправдовувався таксист. – Ви тут не переживайте, у мене реакція чудова, ще ні на кого не наїжджав. Нуль відсотків! – засміявся таксист.

      – Чому так темно на переході? – охнула Наталя. – Мусили ліхтарі поставити, щоб перехід освітлювати. Нічого не видно.

      – Хто мусив? – раптово скипів таксист. – Критикують одразу! Поприїжджають і вказують тут.

      Він блиснув золотою печаткою, прискаючи ненавистю, як кров’ю.

      Наталя зачаїлась на задньому сидінні. Як він дізнався, що вона недавно в місті? А, так – Елла розповідала про нові висотки, зрозуміло, що не місцева.

      Та хіба погано, що вона приїхала?

      І що поганого в тому, щоб освітлювати переходи ночами? Для нещасних перехожих і для водіїв – буде ж безпечніше!

      У квартирі друзів Наталя впала на канапу, провалилась у плутані тягучі сни під шурхіт завіс. Хазяйська кішка Мурка визирала обережно, цікавилась гостею.

      Із підручника

      Про мотиви певної людини дізнаються шляхом її вивчення, причому слід ураховувати і міру вираженості цих мотивів. Визначення мотивів індивіда дозволяє дібрати до нього ключі. Характерні мотиви можуть бути такими: націоналізм (гра на глибинному відчутті певної національної спільності; ненависті, гордості, винятковості); релігійні почуття (пробудження неприязні до «чужовірців» або ж прив’язування