Тихий вечір… золоті коліна…
на щоці од шалі
тіні,
тіні,
тіні…
Твій кривавий, твій татарський рот…
Знову я спокійний і осінній,
як тоді, у двадцять другий год.
Тільки вітер:
«Синьому нірвана…»
Тільки вітер:
«Синьому не жить…»
Там, де місяць огненний і п’яний
в невідомі і далекі страни
на воді дорогою лежить…
«Люлі дитиноньці, Коліньці люлі…»
Дзвонять на зорі, і пахне трава…
В ночі далекі (там очі заснулі)
будеш йому ти співать…
Мишенята сині на паркані,
то проміння (одгадай чиє?…),
на траві дві тіні простяглися п’яні,
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.