• У частині четвертій, «Сила і спокій орієнтованого на принципи життя», ми розглянемо кілька прикладів із реального життя, покажемо, як підхід четвертого покоління по-справжньому трансформує якість кожного прожитого вами дня і природу вашої діяльності. Завершуючи книжку, приділимо увагу принципам спокою і питанням, як уникнути головних перешкод на шляху до повноцінного, сповненого сенсу й радості життя.
Щоб дістати максимум користі від цієї книжки, вам доведеться глибоко перейнятися тим, що тут написано. Треба буде не вагаючись переглянути своє життя, принципи, мотиви, свої «найважливіші речі», переглянути, хто ви є. Це вимагає серйозного самозаглиблення. Радимо вам, працюючи з книжкою, часто зупинятися і прислухатися до власного розуму й серця. Людина, що так глибоко зануриться в дослідження самої себе, не зможе залишатися колишньою. Ви побачите світ по-новому. Побачите стосунки по-новому. Побачите час по-новому. Побачите себе по-новому. Ми переконані, що ця книжка дасть вам сили розв’язати конфлікт між тим, що для вас по-справжньому важливо, і тим, на що ви витрачаєте час.
Дякуємо, що прислухаєтеся до нашої думки. Віримо, що зможемо показати вам краще життя. Із власного досвіду ми знаємо, що завдяки принципам можна водночас досягнути спокою в душі й неймовірних результатів.
Сила – у цих принципах.
Ми переконані, що наша книжка допоможе вам визволитися з-під тиранії годинника і віднайти свій компас. Цей компас дасть вам силу жити, любити, пізнавати й залишити величний і тривалий слід… із радістю.
Частина перша
Годинник і компас
Стівен. Якось увечері я розмовляв з дочкою Марією, яка щойно народила третє дитя. Вона сказала: «Тату, я в розпачі! Ти знаєш, як я люблю цю дитину, але вона забирає в мене буквально весь час, я нічого іншого взагалі не можу зробити, навіть того, чого, крім мене, не зробить ніхто».
Я розумів її розпач. Марія – яскрава і здібна особистість, навколо неї завжди крутилося багато гарних речей. Ці гарні речі її просто розривали – проекти, що їй хотілося завершити, допомога, що її вона хотіла надати, хатні справи, що їй хотілося зробити як слід.
Але в процесі розмови ми з Марією дійшли висновку, що її розчарування – результат її очікувань. І що на той момент насправді їй було потрібно тільки одне – насолоджуватися немовлям.
«Розслабся, – сказав я. – Розслабся і насолоджуйся своїм новим досвідом. Хай дитя відчує твою радість від того, що ти мама. Ніхто інший не любитиме цієї дитини і не виховає її так, як ти. Проти цього все інше блідне».
Марія зрозуміла, що на певний – недовгий – час її життя стане незбалансованим…