Дім, у котрому заблукав час. Вiкторiя Гранецька

виплюнула бридке слово. – Це наша сучасна молодь так, здається, цей жест називає… – Фрау Ірма кинула колючий погляд у наймолодшого серед них – Богдана, наче це він стояв там біля знаменитої будівлі Берліна в тій ганебній позі.

      – Та ви що? – Славка затулила рота долонькою.

      – Так ось, аж тут, наче нізвідки, з’явилися місцеві поліцаї, нахабного молодика пов’язали і закинули до патрульної машини! – Ірма виглядала переможницею, ніби й сама брала участь у скручуванні недолугого туриста.