– У-у-у, – розчаровано протягнули дівчата.
Демч так натхненно розповідав, що навіть Орест майже повірив йому. Правда, його так і кортіло запитати, коли саме таке відбувалося в його морзі. Він навіть єхидно примружив очі, але потім вирішив не псувати враження від розповіді друга. А Демч продовжував натхненно розповідати вже іншу історію. Дівчата були просто зачаровані байками Демча і мовчки дивилися тому в рота. Залишки алкоголю вже давно вивітрилися з їх організму під дією адреналіну, і для підтримки градуса спілкування був потрібний повтор ритуалу розпиття.
– Ну, як вам екскурсія? – запитав Саня.
– Це саме краще моє проведення часу тут! – захоплено визнала Алла, а Лера лише поплескала в долоні.
– А зараз, мої допитливі гості, дозвольте провести Вас до наших скромних апартаментів, – взяв їх під руки Демч і повів усіх у кімнату «психологічного розвантаження», як її називали лаборанти.
Орест по дорозі завернув до себе в кабінет, де у нього зберігались «могоричеві» пляшки від родичів померлих. За мить він з'явився з пляшкою шампанського.
– Хлопчики, все було круто!
– Ну, тепер і ви коліться!
– А вгадати слабо? – засміялася Алла.
Орест про себе вирішив, що Лерою він Демчу не поступиться. Вже дуже сподобалася йому ця смішлива дівчина, з проникливим поглядом. Хай Санька займається більш грубуватою Аллою.
– Можна спробувати, – розсміявся Демч і весело поглянув на Манчишена.
– Судячи з цікавості, яку ви проявляли до нас і до трупосховища, ви можете бути й медичками, і представниками іншої професії. Але, якщо б ви були медичками, то знали б цей морг, тому що місцеві студенти бували тут, хоч, мигцем. Отже, ви – не медики.
Лера весело засміялася, а Алла чіпко дивилася на Демча.
– Слухайте, а де у вас тут туалет? – перезирнулися дівчата.
– Орест вас зараз проводить, – кивнув головою Саня, і той захопив дівчат за собою.
Йдучи, дівчата необачно залишили свої сумки на дивані. Демч, з секунду повагавшись про моральність свого вчинку, блискавично відкрив одну з них, і побачив відомчу корочку. Розкривши її, він з полегшенням щось прочитав, повернув все на місце і почав прибирати стіл. Ну звичайно ж! Можна було одразу здогадатися!
Компанія застала його за наповненням келихів.
– Цукерки? Продовжимо? Або самі розповісте, що ви за пташки?
– Ні вже, раз почав – продовжуй, – відповіла Алла, вмощуючись зручніше.
– Їй-Богу, твій погляд мене просто чіпляє! Раз ви – не медики, то у мене залишилося ще два варіанти… Тільки – без образ. В першу чергу, якби ви поводилися кілька вульгарніше, я б подумав, що ви можете бути причетні до найдавнішої професії…
– Що? – обурено запротестували дівчата