Хорор у морзі: нечиста сила в судово-медичному відношенні. Олена Федорова. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Олена Федорова
Издательство: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
Серия: Легенди судмедексперта
Жанр произведения: Ужасы и Мистика
Год издания: 0
isbn:
Скачать книгу
будуть же і вільні хвилинки. Книги приносите, кросворди. На чергуваннях підвищуватимемо свій Ай Кью. Крім того, потрібно б облаштувати коридор. Він широкий, і це добре. Стільці потрібно поставити для потерпілих, щоб не стояли в черзі.

      – А ще можна квіти скрізь посадити, – радісно підхопила Бася.

      Демч здивовано запнувся, подивився на неї, махнув рукою і сказав:

      – Тільки якщо ти сама за ними дивитимешся!

      Дівчина закивала головою у відповідь. У квартирі її бабусі скупчилися цілі зарості, які нікуди було дівати. А тут вони цілком пристойно б створили затишну атмосферу нового відділення.

      – Гроші на ремонт нам, звісно, ніхто не дасть. Мікроскопічні кошти для облаштування мені обласне начальство виділило, але, як я вже сказав – мікроскопічні. Щось я зможу докласти. Але робочих нам не сплатять. Тому пропоную влаштувати суботник і довести все до ладу, аби з понеділка працювати в кращих умовах. Згодні?

      Усі хором погодилися. Більшість занадто довго сиділа без роботи, щоб зараз ігнорувати пропозиції нового шефа.

      – Тоді ви зараз прикинете дизайн, а ми з Гошею і дядьком Гнатом поїдемо на базар і прикупимо, що потрібно. Завтра чекаю всіх раніше.

      – Начальник такий діловий! – шанобливо помітила Бася.

      – Так і повинно бути! – повчально відповів Гнат Васильович.

      У Басі був добрий художній смак, тому вона швиденько накидала ескізи кімнат, Демч подивився на них, ствердив, і помчав на ринок.

      – Як думаєш, все буде добре? – запитала дорогою додому Бася свого однокашника.

      – Має бути чудово! – оптимістично помітив той.

      – Ми навіть не знали, куди зможемо влаштуватися на роботу, а повезло, і влаштувалися в нове відділення, якого ще тут ніколи не було. Це ж здорово! – радів Гоша.

      Григорій Миронець і Бася Василевська вчилися в паралельних групах на фельдшерському відділенні, і здогадувалися, що за розподіл їх попереду чекає жорстока боротьба. Але у результаті все обійшлося набагато краще, ніж передбачалося.

      Хто б знав, що в Т-ському відкриється експертиза, і вони зможуть тут працювати? До того ж фраза «я працюю в судмедекспертизі» звучала дуже авторитетно. Можна було пишатись собою!

      На наступний ранок, коли усі зібралися на ганку відділення, начальник зустрів їх вже перевдягнутим в старий тренувальний костюм, робочий халат і шапочку. Всі ще раз переконалися і здивувалися, що їх начальник – особливий.

      – Я вже почав змивати стіни. Приєднуйтеся. Кожен може узяти собі по кімнаті й…

      – А як Ви так рано встигли вже? – наївно заїкнулася Бася і запнулася, зрозумівши, що припустила нетактовність.

      – Я тут живу, мій юний друже, – відповів начальник.

      – Де «тут»? – недовірливо запитав і собі Гоша.

      – У своєму кабінеті. Головлікар пообіцяв мене куди-небудь прилаштувати. Але поки…

      – А хочете, можна у моєї бабусі на дачі пожити? – запропонувала юний лаборант.

      – Ні, Басько,