– Усередині ви знайдете кілька мікрофільмів, – сказав Селдон. – Візьміть той, що позначений літерою «Т».
Ґаал зробив це й почекав, доки Селдон уставив плівку в проектор і передав юнаку пару лінз. Ґаал налаштував їх і почав дивитися фільм, що розгортався в нього перед очима.
Він зронив:
– Але тоді…
– Що вас дивує? – запитав Селдон.
– Ви готувалися до виїзду протягом двох років?
– Двох з половиною. Звичайно ж, ми не могли бути впевненими, що він обере Термінус, але сподівалися, що так буде, і діяли відповідно до цього припущення…
– Але чому, докторе Селдон? Чому ви домовилися про заслання? Хіба не краще було б контролювати події тут, на Тренторі?
– Є кілька причин. Працюючи на Термінусі, ми матимемо підтримку Імперії без усіляких побоювань, що ми можемо поставити під загрозу імперську безпеку.
– Але ви викликали ці побоювання, щоб змусити їх відправити вас на заслання. Я однаково не розумію.
– Двадцять тисяч родин, імовірно, не поїхали б на край Галактики з власної волі.
– Але навіщо їх потрібно до цього змушувати? – Ґаал зробив паузу. – Можна мені дізнатися?
Селдон відповів:
– Ще ні. Поки цього достатньо – ви знаєте, що один із наукових притулків буде засновано на Термінусі. Ще один – на іншому кінці Галактики, скажімо, – він усміхнувся, – на краю зірок. Що ж стосується решти, то я скоро помру і ви побачите більше, ніж я. Ні-ні. Обійдімося без шоку та добрих побажань. Мої лікарі кажуть, що я проживу не більше, ніж рік чи два. Але я зробив у житті все, що хотів, і за таких обставин, коли краще було померти.
– А що буде після того, як ви помрете, сер?
– Що ж, цим займуться мої наступники – можливо, навіть ви самі. І ці наступники зможуть використати останній штрих у схемі і спровокувати бунт на Анакреоні в потрібний час і в правильному порядку. Після цього події можуть розвиватися самі.
– Не розумію.
– Зрозумієте. – Зморшкувате обличчя Селдона ставало спокійним і водночас утомленим. – Більшість полетить на Термінус, але дехто залишиться. Це буде легко влаштувати. Але що стосується мене, – завершив він пошепки, так тихо, що Ґаал ледве почув, – я свою справу зробив.
Частина ІІ
Енциклопедисти
ТЕРМІНУС – …Його розташування (дивіться карту) було дивним для тієї ролі, яку він мав відіграти в історії Галактики, але, як не втомлюються підкреслювати багато письменників, це було неминуче. Перебуваючи на самому краєчку галактичної спіралі, єдина планета, що оберталася навколо віддаленого сонця, бідний ресурсами та незначний з економічного погляду, він ніколи не заселявся впродовж п’яти століть з часу його відкриття, до висадки енциклопедистів…
Із приходом нового покоління Термінус неминуче мав стати чимось більшим, ніж притулок для психоісториків з Трентора. Після того, як на Анакреоні спалахнуло повстання і до влади прийшов Сальвор Гардін, перший з великої династії…