– Найкращу тактику формування психологічної безпеки, – сказала мені Емі Едмондсон, яка нині є професором у Гарвардській школі бізнесу, – має завдати лідер групи. Це ніби дрібниця, але все може змінитися, коли лідер докладає зусиль, аби людина відчула, що її слухають, або він може розпочати роботу групи фразами: «Я можу щось пропустити, але прошу вас стежити за моїми помилками» чи «Джиме, ми давно вже вас не чули. Яка ваша думка?».
Коли Едмондсон проводила дослідження у шпиталі, у командах з найвищим рівнем психологічної безпеки, найімовірніше, існували і вислуховування, і соціальна чутливість. Вони запрошували людей до слова. Вони говорили про свої емоції. Ніхто нікого не переривав. Коли хтось був стурбований чи зажурений, то дозволяв членам групи втручатися в свої справи. Вони пробували передбачати реакцію людей і потім враховували її в роботі. Так команди заохочують людей до власної думки, зберігаючи щирість у стосунках та інколи вдаючись до суперечок. Так з’являється психологічна безпека: кожний одержує право голосу, заохочується соціальна чутливість.
Майклз сам каже, що моделювання норм – найважливіша його робота.
– Кожний, хто проходить через це шоу, – інший, і я маю показати кожному, що трактую їх інакше, і всім іншим показую, що трактую їх інакше, якщо ми хочемо збудити в кожному винятковість, – сказав мені Майклз.
– «Суботнього вечора у прямому ефірі» лише тоді спрацьовує, коли ми робимо так, що інакші стилі сценарного тексту і вистави зіштовхуються та зчіплюються, – додав він. – Це моя робота: захищати виразний голос окремих людей і залучати їх до спільної роботи. Я прагну зберегти особливості кожної особи, перш ніж ці люди прийдуть до шоу, а також допомогти згладжувати гострі кути. Тільки так ми можемо створювати щотижня нове шоу, уникаючи того, аби всі хотіли після завершення всіх повбивати.
IV
Два роки до літа 2015 року дослідники «Ґуґла», які працювали над проектом «Арістотель», збирали опитування, провадили інтерв’ю, переглядали все спочатку й аналізували статистику. Вони розглянули десятки тисяч одиниць інформації й написали десятки комп’ютерних програм для аналізу трендів. Нарешті вони були готові познайомити зі своїми висновками працівників компанії.
Зустріч запланували в головному управлінні в Маунтин В’ю. Прийшли тисячі співробітників, а набагато більше дивились відеотрансляцію. На кін вийшов Ласло Бок, керівник відділу кадрів у «Ґуґлі», й подякував усім за те, що вони прийшли.
– Головне, що ви маєте запам’ятати на цій роботі, це те, що, з багатьох поглядів, командна праця важить набагато більше, ніж те, з кого команди складаються, – сказав він.
Зі мною він поговорив до виходу на кін.
– Нам у голові уроївся один міф, – сказав Бок. – Буцім нам потрібні суперзірки. Але на підставі нашого дослідження ми зробили інший висновок. Можна укласти